Читать «Міжнародне єврейство» онлайн - страница 114

Генрі Форд

Домоволодіння саме по собі, звичайно, не являє собою нічого гідного осудження, при тій умові, що воно не приймає антигромадського або антинаціонального характеру. Але отут і заковика: багато найстарших і гідних східних штатів, що представляли собою центри справжнього американізму, зовсім втратили своє дійсне лице, завдяки їх заселенню не іноземцями, а саме євреями.

Чим більше довідуєшся про це заселення, тим більше перестаєш довіряти цифрам про кількість єврейського народонаселення в Сполучених Штатах, що публікуються самими євреями.

Чи знає хто-небудь, що єдина національність, від якої уряд Сполучених Штатів не в змозі отримати статистичних даних про кількість емігрантів і про їхні доходи, є єврейська? І чи знає хто-небудь, що уряд Сполучених Штатів, у тих випадках, коли він бажає мати які-небудь дані про євреїв, повинен звертатися за ними до статистичних установ, що обслуговують тільки самих євреїв?

Якщо яка-небудь нація зтверджує, — як це роблять євреї, — що вона не є особливою нацією і не має власної національної статистики, що за вимогою уряду могла б пред'являти в посадовому порядку, то чому ж тоді вона одночасно з цим тримає себе, як особлива нація і веде свою власну реєстрацію? Насправді євреї Сполучених Штатів, як і євреї всіх європейських держав, являють собою особливу націю, із власним урядом, політикою і посадовим апаратом, і немає сумніву в тому, що Уряд Сполучених Штатів зноситься з єврейським урядом в Америці через особливо обраних євреїв. Швидкий погляд на швидку втрату багатьма американськими містами у всіх частинах країни свого лиця приводить до переконання, що єврейська статистика, видавана євреями для ознайомлення неєвреїв, містить зовсім помилкові дані. Це переконання підтверджується ще і тим, що єврейська статистика, що призначається для єврейських цілей, сильно відрізняється від тієї, котра призначається для неєврейського світу. Перевага, що робиться євреями домоволодінню, пояснюється схильністю їх до спекуляції, а всім відомо, що володіння нерухомістю перетворилося в найголовніший предмет спекуляції незважаючи на те, що такого роду спекуляція сама по собі гідна засудження і ганебна. Важко, звичайно, засуджувати євреїв за те, що вони робляться домовласниками. Так само важко відноситися до них з більшою строгістю за ті зловживання, що вони робили в цій області, ніж до їх неєврейських наслідувачів. І все-таки, чисто американським горем треба визнати той факт, що міста, на які наша молодь, по підручниках, звикла дивитися, як на священні вогнища волі і як на тверді стовпи американізму, у фінансовому відношенні перетворюються в семітські міста й у місця найму слуг для світового більшовизму.