Читать «Молитовник УПЦКП» онлайн - страница 52

АКАФІСТ ПРЕСВЯТІЙ БОГОРОДИЦІ

Кондак 1

Непереможній Воєводі — переможнії ми, звільнившися від бід, вдячні пісні підносимо Тобі, раби Твої, Богородице. Але Ти, що маєш державу непереможну, від всяких нас бід визволи, щоб до Тебе взивати: “Радуйся, Невісто Неневісная”.

Ікос 1

Ангел найстарший з неба посланий був вітати Богородицю: “Радуйся”. І враз, безплотним голосом, бачачи Твоє воплочення, Господи, здивований стояв, взиваючи до Богородиці:

радуйся, бо через Тебе радість засяє;

радуйся, бо через Тебе прокляття зникне;

радуйся, Адама грішного спасіння;

радуйся, від сліз Єви визволення;

радуйся, височино, для помислів людських неприступна;

радуйся, глибино, для ангельських очей неоглядна;

радуйся, Престоле Царський;

радуйся, бо Ти носиш Того, Хто все носить;

радуйся, зоре, що сонце попереджає;

радуйся, утробо Божого втілення;

радуйся, бо Тобою відновлюється творіння;

радуйся, бо через Тебе поклоняємося Творцеві.

Радуйся, Невісто Неневісная!

Кондак 2

Знаючи себе чистою, Свята Діва каже Гавриїлові: “Надзвичайне твоє слово незрозуміле для душі Моєї, бо як ти кажеш про безсімейне зачаття, взиваючи: Алилуя!”

Ікос 2

Розумом незбагненне зрозуміти намагаючись, спитала Пречиста слугу Божого: “Як можливо народитися Синові з утроби чистої, скажи Мені”. Він же відповів їй зі страхом, взиваючи:

радуйся, незбагненної ради Божої таємнице;

радуйся, віро для тих, хто потребує мовчання;

радуйся, початку чудес Христових;

радуйся, повелінь Його Осново;

радуйся, ліствице небесна, що нею зійшов Бог;

радуйся, мосте, що провадить від землі до неба;

радуйся, для ангелів прехвальне чудо;

радуйся, для злих духів болюча поразко;

радуйся, бо Ти Світло породила невимовне;

радуйся, бо як це сталося, Ти нікому не відкрила;

радуйся, що розумом перевищуєш мудреців;

радуйся, що розуміння вірним освітлюєш.

Радуйся, Невісто Неневісная!

Кондак З

Сила Вишнього осінила тоді зачаття Дівою нетлінною, і благоплідне лоно Її показала, як ниву родючу, всім, хто хоче мати спасіння, коли співатиме: Алилуя!

Ікос З

Маючи утробу, що Бога прийняла, Діва поспішила до Єлизавети; немовлятко тієї враз, почувши привітання Її, — зраділо й, кинувшись в утробі матері, мовби піснями взивало до Богородиці:

радуйся, паросте нев’янучого віття;

радуйся, плоду нетлінного придбання;

радуйся, бо Ти вирощуєш дійсного Чоловіколюбця;

радуйся, бо Ти народжуєш Садівника нашого життя;

радуйся, ниво, що вирощує многопліддя щедрот;

радуйся, трапезо, що носить достаток милостей;

радуйся, бо через Тебе рай наново зацвів розкішно;

радуйся, бо Ти пристановище для душ готуєш;

радуйся, приємне молитви кадило;

радуйся, всього світу очищення;

радуйся, благовоління Боже до смертних людей;

радуйся, смертних до Бога дерзновення.

Радуйся, Невісто Неневісная!

Кондак 4

Маючи в собі бурю сумнівних думок, цнотливий Йосиф засмутився, дивлячись на Тебе, що мужа не знала, гадаючи, що Тебе, Непорочна, зведено. Але ж як довідався про зачаття від Духа Святого, взивав: Алилуя.