Читать «Смак свіжої малини» онлайн - страница 97
Ізабелла Сова
— Ріджа? — запитала я, наче персонаж із серіалу.
— Іншої можливості немає. Тільки дитина Ріджа ще може якось проштовхнути події вперед. Окрім того, дивися сама. Брукі вже має дитину від Ерика, який і надалі залишається її офіційним чоловіком. Якби вона народила від нього другу дитину, ці американські святенники не схвалили б їхнього розлучення. А розлучення не оминути, бо з їхнього шлюбу вже нічого не вичавиш. Щось мусить змінитися. Тому я ставлю на Ріджа. Усе з'ясується, коли вона народить. Тобто за якихось тридцять серій.
— Ти бліда, як дощовий черв'як. До того ж, якась на диво апатична. Може, це депресія через брак сонця? Ти повинна більше рухатися.
Справжнє хибне коло. Я кепсько виглядаю і маю депресію. Мушу виходити на свіже повітря. Але через те, що я кепсько виглядаю, я маю дедалі глибшу депресію і дедалі глибше запорпуюсь у нору.
Я мушу це змінити! Ще сьогодні!
* * *
Саме повернулася з прогулянки Ринком. Принагідно завернула до чайної крамнички. О, куплю собі щось китайське, що пробудить мене до життя. З женьшенем. Узяла п'ятдесят грамів зеленого чаю і ще п'ятдесят якоїсь енергетичної мішанки просто із зелених схилів Японії. А до них дві цукерки з женьшенем.
— Разом сорок три злотих, — поінформувала мене брюнетка, зачесана під китаянку.
Тільки вийшовши з крамниці, я збагнула, що наробила. Майже півсотки за сто грамів чаю! До кінця місяця в мене залишилося сім злотих.
Раптом я відчула, як довколишній світ навалюється на плечі. Треба чимшвидше повернутися додому, де безпечно й затишно. Де на мене чекають два шимпанзе, золота рибка й кілька примар із минулого. А ще знайомі обличчя із «Вродливих та зухвалих».
— двадцять один китайський супчик у семи смаках;
— кілограм прив'ялої картоплі;
— одна хлібина;
— чотири яблука (одне надгризене);
— два качани кукурудзи;
— бляшанка кави «Інка»;
— півлітра кефіру (буде до картоплі);
— величенький мішечок борошна (трохи затхлого, але, либонь, їстівного);
— сто грамів енергетичних чаїв (зважаючи на ціну, застосовувати аптекарські дози!);
— п'ять великих слоїків грушевого компоту (з'їм у крайньому разі).
Краще, ніж Робінзонові Крузо. Ну, хіба що він мав багатший вибір овочів і фруктів.
* * *
Щойно згадала, що сьогодні мій день народження. З такої нагоди вихлебтала дві «гарячих кружки» зі смаком омара й запила горнятком мого дорожезного японського чаю. Гуляти так гуляти.
Після фільму я вирішила й собі зателефонувати до мами. Може, я навіть її провідаю?
— Привіт, Іреку.
— Привіт, сестро. Вітаю з днем народження. Годинник цокає?