Читать «Смак свіжої малини» онлайн - страница 94

А відколи немає Евки, тут зимно, як на Сатурні.

5.08. Валяюся разом із шимпанзе в захаращеній холодній квартирі. Всі кудись ушились. Евка відомо куди. Йолька невідомо. Зникла. Лешек поїхав шукати половинок (а я його так і не запитала про той третій різновид). Анка малює драконів і чужопланетян. Рафал. А до чого тут Рафал?

Треба рухатися. Кудись вийти. Щось зробити. Може, чай?

* * *

Уже запарився. Що тепер? Може, ввімкнути телевізор?

* * *

Я не витримаю. Як можна було зняти такий дурний серіал?

6.08. Не дурний, а дебільний. Я перемкнула на інший канал. Засмагла білявка з каліфорнійським бюстом розповідає про зустріч з акулою: «Я пливла, коли побачила сірий плавець. Це була акула. Плавець усе більшав, тож я подумала: вона наближається. Цей досвід навчив мене поважати морські глибини». Не можу! Що за збіговисько ідіотів! Я вже волію «Вродливих та зухвалих».

9.08. Переглянула наступні три серії. Хто писав цей сценарій? Чувак крутить зі своєю колишньою дівчиною, яка тим часом устигла спокусити його татуся й народити від нього дитину. На додачу та дівуля є донькою колишньої коханки свого колишнього чоловіка (я дізналася про це від Лешека, він також дивиться). А діалоги?

— Ми можемо порозмовляти? — запитує син.

Мати схиляє голову набік і дивиться безтямним поглядом.

— Порозмовляти? — відповідає вона після тривалого витріщування в порожняву.

— Про Ріджа, — Йдеться про другого сина.

— Про Ріджа? — упевнюється матір.

— Так. Він сьогодні не ночував удома, — ця звістка вшановується наступною хвилиною мовчання. — Він повернувся тільки над ранок.

— Ти думаєш, він був у Брукі? — Йдеться про дівку, яка має дитину від Ріджевого татуся.

— А ти як гадаєш? — Син схиляє голову і вдивляється у матір, наче Tyrannosaurus rex.

— Цікаво, чи вони провели цю ніч разом? — виявляє своє зацікавлення матір.

— Цікаво, як вони провели цю ніч, — додає брат Ріджа. — І що робили?

Я вже уявляю подібні розмови у власній родині. Суботній ранок. Мама в золотому шлафроку дефілює з келихом вина, а водночас пестить поглядом розквітлий горошок на балконі. Мій брат Ірек виходить із лазнички з укладеним на круглу щітку волоссям. Одягнений в обтислу майку, він перехиляється, щоб усі могли бачити його тверді, як бетон, трицепси (жодної драглистості).

— Ти п'єш вино? — запитує він маму. Та нахиляє голову і вдивляється у келишок.

— Вино? Я хотіла б порозмовляти.

— Порозмовляти? — впевнюється Ірек, поправляючи локон.

— Так, про Малину.