Читать «Оповідання та повісті, окрушини» онлайн - страница 227
Ірина Вільде
— Лишім пусту бесіду, Георгію.
— А чо пуста? Скажу вам, аби ніхто не чув, що я вже потрохи пририхтовуюся до свого обіду. Не хочу ще й по смерті завдавати клопоту сестрі Катріні. Вона, рахувати, вже теж не молода, а в той день і так буде справунків вище голови. То я, чуйте, взяв і приховав у ямі кілька фляшок доморобного виноградного вина на той випадок. От зараз покличу кума Штефана, внесу пляшку, і хай мені здається, що я з вами в себе на обіді.
— Бог з вами, Георгію, я воліла б на вашому весіллі випити.
— Гай, гай, Дарцю, минувся наш шабас. Ми з вами вже з ярмарку вертаємося. Нам уже ближче до обіду, як до весільного столу. А ви скажіть мені, ні, без жарту: який вельможа, який багач, який голова колгоспу, скажім по-теперішньому, який міністр був на своїм обіді? А я буду, і буду пити до вас і до кума Штефана.
— Чекайте, Георгію, а за що ми будемо пити на обіді з живим небіжчиком?
— Ви не знаєте за що? Та за здибання на тому світі, моя злота сусідко!
НА МЕЛАНХОЛІЙНИЙ МОТИВ
Нічого мені так не жаль з моєї молодості, як того, що вже ніколи не зможу одіти рожевого плаття з букетом ромашок на рамені.
В АЛЬБОМ КРИТИКАМ
Не гудьте за життя і не хваліть по смерті.
ПЕРПЕТУУМ-МОБІЛЕ
Сьогодні єресь — завтра правда. Сьогодні істина, завтра — єресь. Якщо, чоловіче, збагнеш цю діалектику, буде тобі добре і довго проживеш на землі. Амінь.
ЯКЕ НЕПОРОЗУМІННЯ
Лікар приписав мені приємні емоції, а ти силкуєш мене ковтати полівітаміни, яких я терпіти не можу.
БУДЬТЕ ВИБАЧНІ
Легко запалюєшся і коротко гориш, зате як часто! Ні, ні, це не про тебе, а коробку сірників!
ТРИ ВИХІДНІ ПОНЯТТЯ
Хатини, дитини, тишини — треба жінці на цій планеті. Все інше — функції цих понять.
ЩЕ ОДНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
Кохання — ялинка, обвішана цяцьками ілюзій закоханих.
З ПСИХОМЕДИЦИНИ
Не пам'ятаю вже точно, коли, хто і де прищепив мені того віруса. Знаю тільки одне: любов до України вмре в мені з останнім моїм подихом.
А ТАКА КАРТИНА?
Схід сонця в горах.
Схід сонця над морем.
Схід сонця у степу.
Прекрасні кольористичні картини.
А ви, будь ласка, ще подивіться надосвітку сніжок у пастелевих синювато-лілових кольорах.
* * *
І що з того, дівчинко, що очі в тебе «під японочку», коли душа в тебе «під космополіточку».
ОБЛАСТІ ЕТИМОЛОГІЇ
Боягуз — це той, що боїться за свою гузицю. В переносному значенні — за крісло, на якому сидить.
АДРЕСА: ТА САМА
Напиши або приснися мені, — як тобі зручніше, як тобі безпечніше.
МИ, ЧОЛОВІКИ…
Вітре-вітроньку, люди люблять тебе за твою слабкість і ненавидять за твою силу. А ти все ж таки чоловічого роду. Як же ж бути тоді?
* * *
Талан без таланту може обійтись, але талантові без талану незвичайно важко.
НАДІЙНОЇ ВАКЦИНИ ПОКИ ЩО НЕ ВИНАЙДЕНО
Байдужість — один з видів психічної ракової хвороби, до речі, досить заразливої. Симптоматичне питання враженого інфекцією: «А яка різниця?»
МАКСИМОВІ НЕДАРОМ ТРИ РОКИ
— Ти гарна мама.
Мовчу навмисне.
— Ти дуже гарна мама.
Далі мовчу.
— Ти найкраща мама з усіх мамів на світі!
Голос дитини підвищується до межі, за якою вже сльози.
— Добре, сину, добре. А тепер скажи мені, чому твоя мама найкраща з усіх мамів на світі…