Читать «Оповідання та повісті, окрушини» онлайн - страница 225
Ірина Вільде
ПРИКЛАД НА ТАВТОЛОГІЮ
Люблю тебе в собі. Люблю себе в тобі. Люблю нас разом. Люблю нас нарізно. Одне слово: люблю любити любов.
НЕ ПИТАЙ
«Чому? Чому?» Я ж не можу сказати тобі, що ти не є тим, на чиїй руці хотіла б я прокинутись вранці…
СИЛА ПРИКЛАДУ
Коли побачу сутулого, завжди випростую спину.
ТІНІ
Нас поки що менше, але нас буде щораз більше й більше. Їх поки що більше, але їх буде щораз менше і менше. Мова про принципових і їх тіні.
«ПРАВИЛЬНИМ» В АЛЬБОМ
З законом-то ти в згоді, а як з совістю?
НАЙВАЖЧЕ
Що за вибрик природи: і все ж таки людині найважче бути… людиною!
ЦІКАВО ЗНАТИ
Про що гудуть безугавно телеграфні стовпи? Напевно, критикують розмови, що ведуть поміж собою телефонні дроти…
НЕМА ТАКОГО ХУДОЖНИКА
Просиш послати тобі за океан картину з краєвидом рідної сторони. Я радо вволила б твою волю, але де ж знайти мені художника, що зумів би фарбами передати небо, списане крилами журавлів, чи проосінній запах лісових опеньок, чи скаргу на «нові порядки» старого млина, а чи мелодії моєї туги, що, наче юродива, й досі шукає тебе по давно заораних стежках…
ІНШІ ПРИЧИНИ — ІНШІ МЕТОДИ
Колись натиралася свіжими листками любистку, аби віднадити його від іншої. Сьогодні кидає засушені листочки цього пахучого зілля в борщ, аби віднадити його від «забігайлівки».
* * *
І найточніше вимагає пояснення. Адже існує страх боягуза і… страх героя.
А СУТЬ ОДНА…
Часто «дерзання молодого таланту» і «формалістичні викрутаси» зводяться, по суті, до одного. Вся справа в тому, хто розбирає твою творчість: друг чи недруг.
У ВІК КОСМОНАВТИКИ
Цить, серце! У вік космонавтики ціняться перш за все нормальні серця.
НЕВМИРУЩЕ
Якщо класика — це й вічна актуальність, то у старого Андерсена вона у фразі: «Королю, королю, ти голий!»
НЕ ЗАВЖДИ ТРЕБА МАТЕРІ СЛУХАТИСЬ
— Не йди за нього, — порадила мені мама. — Музиканти — однаково що цигани.
Я послухалась матері. І — що доброго зробила?
МАТЕРИНСЬКЕ
Воліла б око втратити, аніж довіру сина.
ДУМКИ ВГОЛОС
Які я можу мати претензії до жінки, коли я вже сам для себе застарий?
І ХТО Б ПОДУМАВ!
«Усі думки мої і мислі бродять коло твого дому», — писав ти мені хлопчиною. Хто був би тоді подумав, що пройдуть десятки років і твої слова повернуть к тобі, але вже як посланці від мене.
ДЕЯКИМ КЕРІВНИКАМ В АЛЬБОМ
Не в кожному випадку мовчання люду — знак згоди.
* * *
Скільки б не було визначень поняття «національність», мова є і залишиться його душею.
БІЛЬ
Твоє мовчання болить мене. Твої листи тривожать мене. Куди, куди діватись мені з моїм тривожним болем?
СУМА ТА САМА
Як не варіювати доданками, загальна сума завжди залишається та сама:
ЗА НАЛКОВСЬКОЮ
Що ми знаємо про деяких наших «молодих», коли знаємо їх виступи на зборах і семінарах, а не знаймо їхніх думок?
ВАЖКО ПОВІРИТИ
Не вірю у безсмертність душі. Але важко мені повірити, щоб мої почуття до тебе мали б скінчитися з моїм життям.
ДВОЗНАЧНІСТЬ
По довгих роках прийшов лист від її першого любка. Здуріла від радощів: притулила конверт до губ.
— Мамо! — скрикнув син. — Це ж так негігієнічно!
