Читать «Таємничий лицар» онлайн - страница 15
Джордж Р.Р. Мартин
— Я б показав вам своє, пане, та воно лишилося у Перелітку.
— Твоє?! Ти маєш драконяче яйце? — Дунк недовірливо глипнув на хлопця, гадаючи, що за дурні жарти. — Звідки воно взялося?
— Від дракона, пане. Мені поклали його до колиски.
— Хочеш ляща у вухо? Драконів немає на світі.
— Немає, та яйця лишилися. Остання дракониця залишила кладку з п’яти яєць, а на Дракон-Камені є ще більше. Старі, ще до Танку. Всі мої брати теж мають такі яйця. Аеріонове зроблене мовби зі срібла та золота, і по ньому біжать вогняні жилки. А моє біло-зелене, помережане вихорами.
— То кажеш, ти маєш драконяче яйце.
«Поклали до колиски». Дунк звик до Яйка і весь час забував, що насправді поруч із ним — Аегон, принц драконового роду. «Ясна річ, йому до колиски поклали яйце».
— Гаразд, тільки не згадуй про нього там, де хтось може почути.
— Я не такий дурний, пане. — Яйк стишив голос. — Одного дня дракони повернуться. Це наснилося моєму братові Даерону, і король Аерис теж читав у пророцтвах. Може, саме моє яйце налупиться. Ото було б розкішно.
— Справді? — Дунк чомусь сумнівався. Але, схоже, Яйк — ні на мить.
— Ми з Аемоном часто вдавали, що налупляться саме наші яйця. Якби налупилися, то ми могли б літати по небі на драконах, як перший Аегон з сестрами.
— Еге ж, а якби усі інші лицарі у державі померли, то я б став Регіментарем Королегвардії. Якщо ті яйця такі дорогі, як сім дідьків, то навіщо пан Маслоплав вирішив віддати своє комусь іншому?
— Щоб показати державі, який він багатий.
— Та мабуть.
Дунк знову почухав шию і зиркнув на пана Глендона Пала, який підтягував попруги на сідлі, чекаючи на перевіз. «Його коняку вже на тому світі зачекалися». Пан Глендон їхав на старому та низькому мерині з запалою спиною.
— Що ти знаєш про його батька? Чому його кликали Вогнепалом?
— За гарячу голову та руде волосся. Пан Квентин Пал був майстром-мечником у Червоному Дитинці. Він вчив науки бою мого батька та дядьків. І Великих Байстрюків теж. Король Аегон обіцяв ввести його у Королегвардію, тож Вогнепал примусив власну жінку вступити до братства сестер-мовчальниць. Але до часу, коли звільнилося місце, король Аегон помер, а король Даерон замість нього ввів у Гвардію пана Вілема Вильда. Мій батько каже, що Вогнепал незгірше Лихого Булата тиснув на Даемона Чорножара, щоб той заявив свої права на корону. А потім врятував його від Королегвардії, надісланої Даероном. Пізніше Вогнепал вбив пана Листоброда коло воріт Ланіспорту, примусив Сивого Лева тікати й ховатися на Скелі. На переїзді Мандела він порубав одного за іншим синів пані Пенроз. Казали, що зберіг життя останньому на знак ласки до його матері.
— Це він шляхетно вчинив, — визнав Дунк. — То пан Квентин загинув на Червонотрав’ї?
— Ще раніше, пане, — відповів Яйк. — Якийсь лучник пустив йому стрілу в горло, коли той злазив з коня коло струмка напитися. Простого звання стрілець, ніхто й не пам’ятає його імені.
— Той простий люд стає небезпечний, як затямить собі в голову вбивати князів та зацних лицарів.
Дунк побачив, як озером повзе порон.