Читать «Фіолетова загибель» онлайн - страница 37

— У тебе викликав сумніви попіл, як фактор мутації плісені, — говорив Джеймс, збуджено виблискуючи блакитними очима. — Але ти забуваєш, що плісень прийшла до нас з інших світів! А може, для неї наш звичайний попіл є чимсь незвичайним? Уяви собі, що в її світі взагалі немає ніякого попелу, нема й вуглецю, з якого в основному складається попіл.

— Ну як так немає вуглецю? — заперечив той. — А сама плісень? Адже в ній є вуглець, як у всякому живому організмі.

— Необов’язково! — майже вигукнув Джеймс. — Чому ми не можемо уявити собі життя без вуглецю? Наприклад, з кремнієм замість вуглецю? Адже це цілком можливо, коли говорити про умови якоїсь іншої планети, звідки відірвався наш метеорит. Чому там обов’язково мусить бути наше білкове життя? З якої речі?.. Звичайно, все це можна достовірно з’ясувати лише тоді, коли нашу плісень піддати справжньому науковому обслідуванню. Ах, як шкода, що тут немає обладнання для таких досліджень!.. Хоч, правда, я сам і не міг би його провести, — зажурено визнав він, — для цього потрібні спеціальні знання й досвід. Але ми привеземо плісень для наукових досліджень, ми візьмемо її з собою, адже так, Клайд? А поки що можна сказати одне: плісень живе, і в ній виникла мутація, вона набула нових властивостей!

— Інсектицидних, — спробував пожартувати Клайд.

Але Джеймс цілком серйозно сприйняв жарт.

— Так, у даному випадку — інсектицидних, — погодився він. — Коли б такі властивості виникли в усіх блюдечках, тоді можна було б гадати, внаслідок чого вони з’явилися. Втім, мертві мурашки й метелики опинилися тільки біля одного блюдця, куди я впустив попіл! Значить, саме він отак подіяв на плісень…

— А чому метелики й бабка впали далі від блюдечка? — поцікавився Клайд. — Пам’ятаєш, вони лежали між блюдцями й мурахами?

Джеймс на хвилинку замислився. Потім швидко відповів:

— Дуже просто! Мурашки повзли до блюдечка й загинули під впливом плісені. А метелики й бабка пролітали над ним — і також загинули. От давай підемо до палатки й перевіримо, як це мусило бути, Клайд. Мені треба все докладно записати, як і що сталося під час першого дослідження. Це дуже важливо для науки, Клайд!

— Тільки не слід залишатися там дуже довго, — застеріг той. — Ці випари можуть бути шкідливими. В цьому розумінні, Фред, мені здається, мав рацію.

— Звичайно, звичайно, — заспокоїв його Джеймс. — Тільки подивимось і підемо, гаразд?