Читать «Фіолетова загибель» онлайн - страница 21

— А те, що металевий метеорит, який ми знайшли, не типовий ні для Фаетона, ні для Землі, — спокійно відповів Джеймс. — Отож наш метеорит походить з якоїсь іншої планети, можливо дуже далекої від Землі. А те, що це саме метеорит, підтверджує й оплавленість його поверхні, яка страшенно нагрілася, пролітаючи крізь земну атмосферу. От і все. Більше я й сам нічого не знаю, — скромно закінчив він.

Фред мовчав. У його опуклих карих очах миготіли язики полум’я. Здавалося, він розмірковує над тим, що говорив Джеймс, засвоює його, немов важку для травлення їжу. Клайд позіхнув: правду сказати, він не почув зараз від Коротуна нічого нового порівняно з тим; що знав до цього.

— Ну, а як відносно твоєї плісені? — Фред раптом стрепенувся і сів зручніше.

В очах у нього знову з’явилася зацікавленість.

Клайд засміявся.

— Чого ти? — з ваганням спитав Фред.

— Нічогісінько ти не зрозумів з пояснень Коротуна, — все ще сміючись, сказав Клайд. — Дивився я оце на тебе і думав: приємно бачити, як Фред Стапльтон розмірковує на наукові теми. Але тобі явно набридли всі ці розмови про метеорити, і ти був дуже радий, що згадав раптом про плісень. Скажи, хіба це не так?

Фред задумливо почухав потилицю.

— Ні, певна річ, я думав про метеорити, — відповів він. — Але, розумієш, усе це страшенно складно для мене. І я прийшов до висновку, що Коротун, мабуть, має рацію.

— Ну, а плісень?

— Е, братику-кролику, плісень інша річ, — з певністю відповів Фред. — Тут пахне чимсь практичним. Я ще не знаю, чим саме, але все ж таки це цікаво. Щось зовсім нове, розумієш? А все нове цікаве.

— Навіть коли це стосується науки? — ущипливо спитав Джеймс. Клайд здивовано поглянув на нього: звідки в простодушного Коротуна стільки іронії, та ще й в’їдливої? Але Фред навіть не помітив її.

— А чому б і не так? — спокійно відгукнувся він. — Дуже цікаво, якщо, звичайно, не треба багацько думати і втомлюватися. Мені в науковому плані це протипоказано. Тому, Коротунчику, давай якомога популярніше. Отже, про плісень. Вона теж космічна?..

8

Джеймс зітхнув.

— Так, я певен, що вона космічна, — сказав він твердо.

— І ти можеш це довести?

— В межах твоїх можливостей, — посміхнувся Джеймс. — А втім, я думаю, що й тобі це буде цікаво, Клайд, — звернувся він до того. — Щоб не бути голослівним, я маю деякі докази. От, бачиш? Це — останні номери «Попюлар сайєнс» — дуже популярного журналу. В ньому досить непогано викладаються наукові проблеми…

Фред ляснув себе рукою по коліну, немов убив надокучливого комара, і виразно зауважив:

— Розумію, розумію… А я-то дивувався, чому сумки мого друга Джеймса Марчі наче цеглою набиті! Виявляється, він віз з собою духовну їжу, книжки й журнали… Слухай, Коротун, невже тобі не досить і того, що ти вже знаєш? Невже ти не можеш хоч місяць обійтися без спасенного читання? Зваж сам, ти й без того до краю начинений різними незрозумілими науковими відомостями. Для чого ж ти брав з собою у відпустку, на природу, зайвий тягар? Ну, скажи!