Читать «Фіолетова загибель» онлайн - страница 19

Але Клайд Тальбот помітив. «Еге, Коротунчику, тебе, здається, дуже цікавить синьоока Меджі, — подумав він, — чи не виявиться її «журлинка» для тебе міцним гачком?..» Проте він бачив, що Меджі і досі закохана у самовпевненого й міцного Фреда Стапльтона, який розв’язно плескав її по плечу й чарівно посміхався, коли вони заходили час від часу побалакати з нею у медичний пункт. В тому ж хмарочосі містилася й страхова фірма «Моррісон і син», і контора по збиранню об’яв Фреда Стапльтона, і багато інших підприємств, включаючи й ремонтну станцію Джеймоа Марчі, що працювала у підвалі.

Взагалі, подумав Клайд, якщо вже щось і справді зв’язало їх трьох, так це хмарочос Оффіс-Сейнтер, що поєднав волею випадку їхні установи. Уявімо собі, що всі вони працюють у різних місцях: у Чікаго це було б не тільки нормально, а навіть більш природно. А от — доля! І під час обідньої перерви вони найчастіше зустрічались у шумній їдальні-автоматі на першому поверсі. Клайд і Джеймс майже завжди приходили разом, а Фред іноді був зайнятий і в інших районах міста. «Така робота, — жартував він, — вовка ноги годують, братці-кролики!»

Меджі Бейкер працювала на тому ж поверсі медичною сестрою у пункті невідкладної допомоги; можливо, саме там всюдисущий енергійний Фред і познайомився з нею. І, звичайно, відразу ж почав упадати біля Меджі. В цьому не було нічого дивного, адміністрація пункту добре знала, як підбирати кадри медичних сестер для Оффіс-Сейнтра. У білому накрохмаленому халаті, із скромною білосніжною пов’язкою на голові, з-під якої кокетливо виглядало її бронзове пухнасте волосся, Меджі Бейкер була чарівна. Хіба могла вона не звернути на себе уваги такого знавця-жіночої краси, як Фред Стапльтон? І чи могла вона сама лишитися байдужою до його залицянь? Звичайно, ні.

Так тривало кілька місяців. Але останнім часом Фред змінився, хоч зовні лишився таким самим галасливим і спритним хлопцем і навіть подеколи ще упадав за Меджі. Тільки тепер він охоче проводив час в компанії інших дівчат, яких запрошував танцювати, лишаючи Меджі на своїх друзів. І Клайд, і Джеймс добре розуміли це, а Коротун навіть мовчки зітхав. Але Меджі наче не помічала, що Фред ставиться до неї гірше. Не бачила, мабуть, і того, як Джеймс Марчі червоніє, розмовляючи з нею, і старанно протирає окуляри хусточкою, хоч і до того вони були бездоганно чисті. «Ех, Коротунчику ти мій, Коротунчику, — співчутливо думав Клайд, — ну куди тобі змагатися з спокусливим Фредом Стапльтоном і його чарівною усмішкою?.. Нехай Фред грубіян, нехай він не вартий Меджі, але ж вона думає інакше, і жінка завжди лишається жінкою…»