Читать «Руфін і Прісцілла» онлайн - страница 3
Леся Українка
то се, либонь, — такі, як я?
Парвус
Із Савла
бог Павла виявив, то й над тобою
ще, може, бог колись покаже чудо.
Руфін
Сказати правду, я не бачу дива
ніякого в настанні Павла з Савла.
Все, що мені доводилось читати
з листів сього тарсійського рубаки,
упевнило мене, що не змінилось
нічого в ньому після того «чуда»,
крім літери єдиної в іменні.
Прісцілла
Що ти говориш?!
Руфін
Тільки думку щиру.
Адже в його листах, у кожнім слові,
загонисту вояцьку вдачу видно:
він словом бив, немов вояк мечем,
дарма що про любов умів балакать.
Він бешкети чинив за справу віри,
немов преторіанець за образу
орла імперії, — єдина зміна,
що знак ягняти став замість орла…
Прісцілла
Се зміна не мала… ти мало знаєш
апостолові твори, щоб судити.
Парвус
Вся ваша ідолянська красномовність,
усе письменство ваше — порох, цвіль
проти писання праведників божих, —
ти їх коли читав?
Руфін
Признатись мушу:
мені не до душі писання ваших
учителів. Мене той стиль простацький,
безладдя в доказах і рабство думки
аж до живого серця порива!
Парвус
Якби ти прочитав хоч би оце,
то, певне б, не одваживсь так казати.
Руфін
Що ж се за твір?
Парвус
Се лист один… відповідь
філософові Цельзові од нас.
Прісцілла се переписати має.
Я їй лишу, то можеш прочитати.
Руфін
Я дуже високо ціную Цельза
і думаю, що навіть вороги
йому відмовить шани не повинні,
бо твір його не пахне ні болотом,
ні кров’ю, як здебільшого буває
у ваших супротивників. Се ж правда?
Дозволь мені поглянуть на листа.
Скажи, Прісцілло, ти читала сеє?
Прісцілла
Єпископ нам усім читав уголос.
Руфін
Не розумію, як могла ти взятись
сю погань переписувать.
Прісцілла
Руфіне!
Руфін
Та як же маю я назвать болото
як не болотом? Тут уже немає
і того талану, що в листах Павла
усе-таки просвічує крізь нелад,
і грубу форму, й забобони всякі.
Тут доказу ні одного. Ні факту,
ні рації поважної, все «чуда»
такі, як перегін в свиней бісів,
та ще якісь рогаті силогізми,
позичені в софістів з передмістя.
Парвус
Що з того, що у Цельза тії «факти»
нанизані на ниточку, мов перли
дешеві на торзі, — вони фальшиві!
Прісцілла
Що з тих «поважних рацій», як не можуть
вони ні одного створити дива
у людських душах так, як то створили
перекази чудові галілейські,
що цвітом невмирущим зацвіли
серед пустині людського невірства?
Руфін
Ти ж тільки слухай, що се за слова
«гадючий виродку», «нащадку пекла»,
«душе смердяча»…
бридко вимовляти.
Наперчено, немов погана юшка!
То се така лагідність християнська?
То се така свята премудрість ваша?
Парвус
Ні, се такий вогонь святого гніву!
Ні, се таке святе безумство віри,
що не дає нам, християнам, бути
такими, як філософ Цельз премудрий!
Прісцілла
Він справді ні холодний, ані теплий,
як дерево, сухий, зовсім ніякий.
Парвус
Волію я мучителя Нерона
над ворога такого, що вбиває
не тіло, тільки дух, що роз’їдає
нам віру нишком, наче міль одежу.
Нерон — той був великий виноградар
в саду господнім, кетяги достиглі
давив, і з їх крові вино робилось,
