Читать «Балтазар прибуває в понеділок» онлайн - страница 22

Теодор Константин

— Отже, ви категорично виключаєте припущення шоку, — зробив висновок майор. І з тону, яким проказано ці слова, було видно, що він жалкує.— Та, якщо б ви на мить погодилися з моїм припущенням, що саме могло, на вашу думку, викликати такий шок? — Він по черзі подивився на обох.

— Це ї є причина, через яку я виключаю припущення шоку. Я не бачу мотиву, який міг би викликати в нього шок, та ще з такими тяжкими наслідками, як повна втрата свідомості.

Даючи це пояснення, полковник Кантемір облизав губи.

— А ви? — звернувся майор до полковника Іонашку.

— Теоретично можна допустити, що Детунату потерпів від шоку. Та ви хочете знати, що саме його викликало? З того, що я читав, — поки, наслідком яких була втрата пам’яті, траплялися під час війни, від поранення в голову або під час Сильних артилерійських чи авіаційних бомбардувань. Оскільки мені відомо, сьогодні вночі не було ніякого бомбардування. А що стосується Детунату, як ви самі могли переконатися, ніхто не посягав на його життя, — зробив висновок полковник Іонашку не без деякої, ледве помітної іронії.

Отже, ви не поділяєте думки, що дійсно була причина, якою можна було б пояснити можливий шок?

— Щиро кажучи, ні, товаришу майор.

— Однак поведінка Детунату дивна. Наприклад, чому він перейшов на той бік разом зі шпигуном, а найголовніше, чому він повернувся?

— Тому, що завдання Детунату полягало в тому, щоб перевести шпигуна на той бік, а не в тому, щоб залишитися там. Він повернувся з наказу, бо його присутність тут, мабуть, вважається для тих, кому він підлягає, необхідною.

— Хочете сказати, що Детунату теж шпигун?

— Так, товаришу майор, — визнав Іонашку, ні миті не вагаючися.

— Прошу дозволити мені звернути увагу на те, що ваші пояснення не відповідають на моє запитання: чому Детунату, в свою чергу, перейшов кордон? Нормально він повинен був супроводити Шпигуна лише до смуги — по найбезпечнішому шляху, щоб уникнути сюрпризів, — та, вже успішно прибувши туди, дати шпигунові самому перейти. Логічно кожна нормальна людина так би і вчинила. Та Детунату перейшов кордон в одному місці і повернувся в іншому. Чому?

— 3 розрахунку, — пролунала одразу відповідь полковника Іонашку. — Я вам відразу поясню. Допустимо, що Детунату перейшов разом зі шпигуном кордон. Скоро після того контрольний патруль смуги виявив би слід на зораній землі. Що було б після цього? Підняли б по тривозі прикордонників сусідньої держави і за короткий час схопили б порушника. Отже, намір би провалився. Та шпигун хотів іти більш-менш певно.

— Як це певно? — спитав майор.

Тобто бути відносно певним, що завдяки допомозі Детунату він не буде спійманий сусідніми прикордонниками одразу після успішного переходу нашого кордону. Інакше кажучи, йому потрібна людина із великим досвідом охорони кордону, яка допомогла б йому виплутатися після того, як він прибуде на той бік.

— Тобто йому потрібен був Детунату?