Читать «Балтазар прибуває в понеділок» онлайн - страница 157

— Мабуть, тільки не до зустрічі, бо Бакалу ж заявив, що того дня, коли ви його побачили з вікна квартири Пенделяну, він вперше переодягся жебраком.

— Це не може служити за доказ, бо ми не знаємо, чи не використовувала Меланія Сакеларіє до цього іншу людину. їй було цікаво дізнатися, про що буде мова, якщо Балтазар вдруге відвідає Пенделяну? Чи зустрілися вони ще раз, нам невідомо. Мабуть, ні, бо в цей час Пенделяну покінчив самогубством. Покінчила самогубством і Нора Солкану. Двоє самогубств, з яких Меланія не скористувалася, бо Балтазар зумів переконатися, що вона працювала й на інших. Та на її лихо й другий її хазяїн довідався, що вона зраджує. Із заяви Мергеріта С. Мергеріта видно, що й та, друга мережа, — скромна, якщо врахувати, що її складали лише Мергеріт С. Мергеріт і Меланія, — переслідувала ту саму мету: одержати технічні дані танка А. N. Отже, запідозрюючи, що Меланія веде нечесну гру, другий хазяїн дає завдання Мергерітові С. Мергерітові уважно стежити за нею, а якщо підозра підтвердиться, то ліквідувати її. Отже, Меланія опинилася у небезпеці, її могли ліквідувати обидвд шпигунські хазяїни. Опинившись між молотом та ковадлом, вона зважується відмовитися від подвійної гри й стати на бік Мергеріта. Чому вона надала перевагу цій мережі, ми не знаємо і ніколи не дізнаємося. Мабуть, більше боялася хазяїна, якого представляв Мергеріт, ніж тресту. Щоб відновити втрачену довіру, вона викрадає в Балтазара копірку, магнітофонну стрічку, апарат і його схему й усе передає Мергерітові. Але цей її вчинок їй уже не допоміг. Не довіряючи їй і одержавши, те, що він бажав одержати, Мергеріт жертвує нею.

— Мергеріт твердить, що спочатку він не мав наміру її вбивати, — зауважив Богдан. — Невже він бреше?

— Не бреше. Спочатку Мергеріт хотів, щоб ми її заарештували. З цією метою він з’явився до відділку міліції й подав оту заяву, а потім пообіцяв, що, користуючись своїми здібностями «детектива», нападе на її слід. Це була для нього небезпечна гра. І в цьому він зрештою переконався. Він вирішив її ліквідувати, що було не меншою помилкою. Щоб ми не сумнівалися в її вині, він сховав конверта з копіркою між книжок, де ми його й знайшли. Отак приблизно все це відбувалося, — закінчив майор.

Богдан почав весело сміятися.

— Чого ви смієтеся? — здивовано спитав полковник.

— Згадав, який вигляд мав Мергеріт, коли товариш майор показав йому ордер на арешт. Він був приголомшений і не міг зрозуміти, як ми його запідозрили.

У свою чергу, згадавши це, задоволено посміхнувся і Дуку:

— Ні коли я прочитав його заяву в міліцію, ні коли говорив з ним, я зовсім його не запідозрював. Лише коли дізнався від Балтазара, що Меланія Сакеларіє працювала на двох хазяїв, я зрозумів, що все, про що він говорив, було брехнею. Він брехав, що, сховавшись від дощу на вулиці Фініті, випадково помітив оту жінку. Насправді ж, не довіряючи вже їй, Мергеріт стежив за нею і побачив, як вона заволоділа конвертом, що його принесла Нора Солкану, і який вона потім передала Балтазарові. Особливо кинувся мені у вічі його «оптимізм», що зрештою він із своїм талантом детектива натрапить на слід таємничої незнайомки з чарівним голосом. Розповідаючи нам цю нісенітницю, Мергеріт готував грунт для першого варіанта свого плану, тобто позбутися Меланії Сакеларіє, передаючи її нам. І спостереження за ним, і обшук у будинку його матері під- твердили, що ця підозра була цілком виправдана. Зрозуміло, товаришу полковник?