Читать «Подорож на Пуп Землі (Т. 1)» онлайн - страница 12

Хоча був ще один нюанс: я мав дуже приблизне уявлення, в якому стані пришкандибаю на PhD-meeting після звитяжного акту героїзму: буйного бенкету, чотиригодинної поїздки до Києва і ранкового двогодинного перельоту.

Втім, я не дуже переймався, заспокоюючи себе тим, що мій організм і не таке витримував. А тому відразу забронював квитки.

* * *

10 жовтня 2008-го, десь між 2:00 та 3:00 ночі, Рівне, Україна. Шістнадцять годин до початку чоловічої вечірки. Два дні до весілля

Він почав боліти ще позавчора ввечері. Бісовий, триклятий, довбаний зуб! Це, по-моєму, найгірше, що може трапитися в житті - зубний біль. Танталові муки, тортури інквізиторів - усе це звичайні комарині укуси, порівняно з воістину диявольським винаходом під назвою «зубний біль», що переслідує людину від самого першого дня її появи на Землі…

Щоправда, вчора ввечері мені таки вдалося заснути, а на ранок біль стишився до ледь помітного ниття, на яке я не звертав уваги, заклопотаний підготовкою до Едової чоловічої вечірки.

Цього вечора так легко відбутися не вдалось. Варто було покласти голову на подушку, як десь з-під лівої щоки починали шугати блискавки, вистрілюючи через вухо аж до стелі, розриваючи на шматки черепну коробку. Я вже не міг визначити, який саме зуб болить, уся ліва сторона обличчя палала нестерпним синім полум’ям. Біль був настільки пронизливим, що я замалим не ліз на стіни.

За цілу ніч я так і не склепив очей. На ранок, посинілий і змучений, із землистими мішками під очима, пішов до лікаря.

Завдяки маминим зв’язкам мене прийняли без черги і без попереднього запису.

- Нижній кутній зуб… пульпіт, - швидко оголосив вирок дантист.

- Але в мене болить не там… - пробував заперечити я, - болить зверху, і… і… взагалі всюди. І там же навіть карієсу не було.

- Це кутній зуб, а з ними таке часто трапляється…

- І що мені тепер робити? - питаю і розумію, що сьогоднішній день безнадійно зіпсований.

- Зараз будемо лікувати. Спочатку я покладу миш’як, потім прийдеш знову днів через два…

- Е-е-е… я не можу… у мене весілля, - лопотів я, мов у гарячці.

- Що-о?!

- Ну, тобто весілля не у мене, а в мого друга, але я є старшим дружбою, тому не можу пропустити церемонію!

- Тоді тобі доведеться прийти в понеділок, - спокійно заявив доктор.

- Теж не можу, бо в понеділок я лечу в Швецію.

Стоматолог уважно подивився на мене, потому вклав на своє екзекуторське крісло і зробив укол знеболювального.

- Це всього лиш кутній зуб, - заспокійливо промовив він, після чого, взявши до рук долото й молоток (кутній зуб так просто не виривається), за двадцять хвилин позбавив мене пекельного джерела болю…

Після операції щока напухла, наче за неї увіпхали м’ячик для тенісу. Через безсонну ніч та чималу дозу знеболювального мене страшенно тягнуло на сон. Приплівшись додому, я першим ділом передзвонив Едові та печально повідомив, що «на заль, не змозу прийти на цоловіцу вецірку, бо мені вигвали зуба, і сцока, курва, напухнула так, со ледве язиком вороцаю».