Читать «Золоті Ворота» онлайн - страница 74

Олесь Бердник

Прагнучи «інтегруватися» у світове товариство держав, ми навіть не замислюємося над елементарними запитаннями: чи його учасники можуть виявити свободу волі? Чи є у них критерій буття і спільна стратегія планетарної долі?

А якщо такого критерію й такої стратегії нема, то навіщо потрібна так звана «інтеграція»? Ще Будда казав: коли сліпець веде сліпців, то всі неминуче опиняться в ямі. А ми добре знаємо, що світова історія — це спектакль абсурду. Тому єдине рішення для кожного народу, здатного до самореалізації, — оберігати повну духовну суверенність від вторгнення чужинецьких алгоритмів і програм.

Друга небезпека: невігластво, неуцтво. Невігластво може панувати навіть за наявності потужних потоків інформації. Це — дебільність свідомості, яка осідлала казковий літаючий килим Пізнання, не відаючи ні механізмів польоту, ні напрямку польоту, не розуміючи й переваги такого засобу пересування, не маючи мети, в ім’я якої варто витрачати сили й можливості. Відвертий і чесний погляд на сучасну глобально-космічну ситуацію однозначно підтвердить справедливість згаданої небезпеки. Ні наука, ні релігія, ні мислителі всіх напрямків та рангів не відкрили для людства достойного шляху в прийдешнє, не маніфестували авторитетного способу життя, що дорівнюється константам і законам природи. Все — умовно, приблизно, волюнтарно, забобонно, жорстоко, а в кінцевому підсумку — огидно й злочинно.

Тому для реалізації власної генетичної волі треба володіти найвищим знанням, Космічним Гнозисом. Нова наука України повинна відкинути будь-які застереження ідеологічного чи релігійного плану й зруйнувати стінку неуцтва, що відділяє нас впродовж тисячоліть від Джерела Знання.

Лише ясним поглядом оцінивши планетарну й зоряну ситуацію, можемо прикласти глибинні сили Нації для самовияву. Йдеться не лише про підмову віл попередніх демонічних структур, не про зміну економічних чи політичних орієнтирів. Я кажу про чіткий вибір Ведучого, персоніфікованого не лише в церковному Образі Учителя Нового Завіту, а в глибинному розумінні Софії — Божої Премудрості, Оранти-Захисниці, Божої Дитини — Вічної Жертви, яка так глибоко відобразилася в історичних Предтечах нашої нинішньої Свободи, — у постатях великих гетьманів, козаків, кобзарів, пророків — сотень, тисяч Героїв та Мислителів. Ми повинні з глибочезною відповідальністю збагнути, що такий потужний психогенетичний старт Нації в минулому не може завершитись якимись тривіальними меркантильними рішеннями. Дехто згадає, то ми прагнули волі лише для того, щоб сягнути високого рівня комфортності («як в Америці»). Безліч сучасників, на жаль, ще не втямили втаємниченого змісту світових подій. Україна перебуває в епіцентрі вражаючої Космічної Містерії. У соціальній реторті клекоче реакція народження Нової Людини. Пам’ятаєте, що про це сказано в Одкровенні святого Йвана-Богослова? «І з’явилося на небі велике знамення — Жона, обійнята Сонцем; під ногами її місяць, і на голові її вінець з дванадцяти зірок. Вона мала в лоні й кричала від болю та муки пологів…»