— Звідки прийшла я, матусю, до тебе?Де я до того була?— Сяяла, доню, зіркою в небі,Квіткою в лузі цвіла.Мам із татусем тебе нашепталиТрави шовкові в полях,Нам соловейки тебе наспівалиУ придніпровських садах…Неба глибинність, ніжність ранкова,Літня гроза, супокій —Все це впліталось, як в пісеньці слово,В доні коханій моїй!В очках у тебе — обшир чудесний,В дотику — сила вітрів,В голосі — ніби дзвіночки небесні,Пташок закоханих спів.Ми із татусем лише спліталиТой дивовижний вінок,Котрий для тебе давно готувалиПромені дальніх зірок.Тож збережи, моя доню ласкава,Всі ті дарунки в житті.Світу на радість, людям на славу —Квітоньки серця святі!..
1 серпня 1980 р
* * *
У думах броджу довколаВашої любої хати,І маю одну лиш волю —У вікна її заглядати…Дивлюся на милі лиця,Торкаюся їх незримо,І знаю, що це мені сниться,І сон той проходить мимо…Та ні! Не проходить — грудиНаповнює зустрічі диво…Я знаю — розквітне, будеОмріяна мить щаслива…
10 листопада 1980 р.
* * *
Диво сивеЙде по ниві…Я до Дива,А воно —Лише видивоЩасливе —Місяць світить у вікно…ПрокидаюсьІ караюсь…Хочу зновуНа той лан,Там, де ДивоХодить сиве,Там, де ДіваУродлива,Там, де зоряний туман…Все можливоТам, де Диво, —І політ,І зореліт…УродливаКличе Діва,Сиве-сивеКличе ДивоУ новий казковий світ…Нитку снуМережануЯ підтримую, пряду,На чарівному лану,Моя Діво,Любе Диво,Поспішаю, вже іду…Я знайду тебе, знайду!
1 січня 1981р.
Сон
Біля чудо-хатки, біля тих віконРозцвіте фіалково легендарний сон…Хай тобі він шепче у весняні дні:Я спішу до тебе наяву і в сні.Промайне розлука, як єдина мить,Хай лише у серці Сон-трава горить…
2 березня 1981р.
Метелик
— Метелик! Летиш ти куди?— Не знаю я слова такого,Я вдома усюди, завжди,Для мене всі миті — обнова!То вічність і мить — то одне,Бо є, і було, і грядущеВ обіймах тримає мене,У пестощах промінносущих…— Метелику! Віснику миті!Чи можна до тебе в політ?— Як станеш із радістю злитий,Тоді мій відкриється світ…Бо Радість — то любощі гри,Без простору, часу і цілі,Дарунки Святої Гори,Що світові незрозумілі…
