Читать «Бои Хмельницького» онлайн - страница 72

Польське військо, не розуміючи причини козацького відступу, заперестало втікати й стояло бездільно, здалеку приглядаючися незрозумілому рухові українського табору. За татарами не вирушав ніхто, бо боялись засідки. Врешті, коли табори віддалилися, поляки почали помалу йти вперед, весь час тримаючися на безпечній віддалі від них. Козацький табір звільна завернув на схід до р. Пляшівки, де остали ще ті частини табору, що не брали участи в бою. Там, поміж двома озерами, в багнистій, покритій лозами околиці козаки почали укріплюватися земляними валами й ровами.

Поляки зайняли горби, зайшли український табір від півдня й оточили його, займаючи всі горбки й суху місцевість. Пізно ввечері впав великий дощ, а згодом прийшла ще й сильна буря та перервала дальшу акцію.

Хмельницький, побачивши відступ козацького табору, з відділом кінноти рушив до нього, - та вже не міг туди пробитися крізь польське військо, яке зайняло вже рівнину. Тому, не гаючи часу, пігнав із своїм відділом за татарами, щоб перемовити хана до повороту.

Козаки, що залишилися в лісі, рішили силою пробитися до табору. Це їм вдалося і вони, хоч з немалими втратами, але рукопашним боєм таки перейшли рівнину та з'єдналися з головними козацькими силами.

В битві поляки втратили 6.000 люда, а були це самі "перші люди в кольчугах і панцирях", - записує сучасник. Згинули: Ян Казановський, Юрій Оссолінський, Стадніцький і інші. Та найбільші втрати мали татари, бо досі головно вони вели бій. Їх втрати невідомі, а польські джерела не подають числа вбитих. Тих, що впали в бою, татари по змозі забирали з собою.

Українські втрати були дрібні - всього яких 400 люда, бо насправді то, крім правого кінного крила, козацькі головні сили ще не змогли були взяти участи в бою і, як ми бачили, ледве почали наближуватися до поля бою табором, сильно укріпленим возами.

Очевидно різні джерела подають число вбитих різно. Тheatrum Europaeum подає, що в бою лягло 15.000 козаків (це виключене вже хоча б з повищих міркувань), 35.000 татар (але як це була б вся орда!) і 8.000 поляків. Що польські втрати були великі, на це вказує дальша діяльність польського війська. Воно після того, як козаки отаборилися на новому місці, зійшло з поля бою в табір і, залишивши на горбах стійки, три дні спочивало, ні трохи не турбуючись про українське військо.

Це вказує на чимале ослаблення польського війська, і лише химерним рішенням долі Хмельницький, виконавши одне завдання: недопустити поляків вглиб України, - не міг виконати й другого: знищити дорешти всю військову могутність Польщі.

БІЙ (II фаза). Козацький табір, завернувши з поля бою, зайняв болотнисту місцевість над річкою Пляшівкою і там укріпився. Ці земляні фортифікації, роблені в багнистому ґрунті на швидку руку, зчудували поляків:

"Дуже добру диспозицію дав своєму таборові цей зрадник (себто Хмельницький), - як у вилах сидить, голодом треба б його виморювати, і то не інакше, як тільки окопавши його".