Читать «Бои Хмельницького» онлайн - страница 107

Франко І.: Хмельнищина 1648-1649 рр. у сучасних віршах, ЗНТШ т. 23-4. Львів 1898.

Fr: Obrona Zbaraa, Краків 1932.

Chrzszcz J. E.: Pierwszy okres buntu Chmielnickiego w wietle uczstnika уtowodzkiej wyprawy.

Czermak: Polska musztra piesza (Z czasуw Jana Kazimierza), Львів 1893.

Szajnocha K.: Dwa lata dziejуw naszych, 1646-1648, t. І., Львів 1865.

Chevalier Pierre: Histoire de la guerre des Cosaques contre la Pologne par Pierre Chevalier, conseiller du Roy en sa cour des Monnoyes, Париж 1663.

Spuler В.: Die goldene Horde. Die Mongolen in Russland 1223-1502, Ляйпціґ 1943.

Шуляковский Е. Г.: Участие белорусского народа в освободительной войне 1648-1654 годов, Вопросы истории 1954, 5, Москва.

Юркевич В.: Українська еміґрація на Схід і заселення Слобідщини за Б. Хмельницького, Київ 1931.

Обозний у польському війську закладав воєнний табір, дбав про земляні укріплення тощо.

Ранґи подано за чергою - від найвищої до найнижчої.

У XVIII от. він носив військову хоругву попереду відділу, що звався «надвірною хоругвою».

Гетьманський бунчук із 1676 р. виглядав ось як: мичка кінського білого волосся, зверху обшита волосяним плетеним шнурком; держак закінчений вгорі мідяним позолоченим яблуком.

Деякі польські джерела (Корзон) подають число українського війська під Збаражем у неправдоподібній висоті 460 000 люда. Кубаля подає, що окремі розвідувальні загони під Збаражем нараховували 30 000 люда. Ці цифри видимо перебільшені вдесятеро. Найбільші числом оперативні й нерозвідувальні загони складалися з 100-200 «старих» козаків і якої тисячі охотників. Повноцінну зброю мали лише козаки.

Цей відділ, як опісля виявилося, Хмельницький знищив дотла.

Chrzszcz J. Е.: Pierwszy okres buntu Chmielnickiego w wietle uczstnika otowodskiej wyprawy.

Архив Юго-Западной России III, VI.

Ґурський подає 2346 гусарів і 11161 козаків.

Кубаля за Осьвєнцімом і далі - польські військові історики - подають, що на чолі цих хоругов стояв Я. Вишневецький і називають цю атаку «славною». Та виявилося, що ні атака не була така славна, ні Вишневецького там не було (Ґурка).

М. Маркевич: История Малороссии, 1842. Kubala: Szkice historyczne, І-VІ.

Грушевський: Історія України, том IX, 1, стор. 299. Такі описи знаходимо в багатьох тогочасних книжках, як і теж в Theatrum Europaeum.

АЮЗР III, VI; («Тиміш, син Хмельницького, - це незвичайна