Читать «Революційна стихія. Зимовий похід 1919-20 pp. Спомини» онлайн - страница 76

Це примусило державний апарат нашої республіки і військо залишити район Кам'янця, Проскурова і Старокостянтинова і перейти в місцевість, де би наша армія могла відпочити, поправитись і знову як організована і дисциплінована сила піти в наступ проти ворога. Відступ армії у тяжких умовах розстроїв наш державний урядовий і фінансовий апарат і зруйнував постачання армії.

У цей критичний для української державності момент, коли наша армія зосереджувалася у районі містечка Любар, кіпка авантурників, прикриваючи свої плани світськими лозунгами, задовольнила свої грабіжницькі заміри тим, що по-зрадницьки пограбувала державну скарбницю. Цим наша армія поставлена в ще скрутніше матеріальне становище.

У зв'язку із зазначеним станом речей Уряд Української Народної республіки заявляє, що він тимчасово переходить на інші способи боротьби за нашу державність. Військо одержить від нашого командування ті завдання, які воно повинно виконувати. Уряд республіки для державного діла перебуватиме в певному місці, щоб маючи зв'язок з народом і військом, керувати справами України і представляти й перед іншими державами і народами так, як цього будуть вимагати інтереси нашої Республіки.

Уряд не припиняє свою діяльність і докладе усіх сил, щоби боротьба українського народу за визволення була доведена до успішного кінця.

Панські порядки нового гетьмана генерала Денікіна вже настроїли проти себе весь трудящий народ України, всю українську і неукраїнську демократію. Понад Дніпром ідуть великі повстання українського народу проти російських чорносотенних завойовників. Окрім повстання, у тилу Добровольчої армії підриває виступ Червоної армії із Совєтської Росії.

Господарюванням чужинців Україна доведена до крайньої руїни і безладдя. Народ України і наше республіканське військо знає, що у большевизмі порятунку немає. Большевицький комунізм на українському грунті не приймається, він може посіяти нову громадянську війну, нове кровопролиття, утретє знищити Україну територіально.

Вояки Української Армії і весь народ України! Нехай віра в нашу народну справу не захитається ні на мить.

Важкий момент, який переживає наш рідний край, вимагає від нас великої самопожертви. Але ніщо в світі не дається без боротьби. Дворічною своєю боротьбою з ворогами України ви поставили перед усім світом справу визволення нашого народу. Всесвітній соціалістичний конгрес в Люцерні 3 серпня цього року одноголосно визнав Українську Самостійну Республіку. Весь демократичний і соціалістичний світ дивується нашій упертій і невпинній боротьбі зі своїми ворогами за національну і соціальну справедливість.

Успіхи наших ворогів недовговічні, бо на чужі гроші і чужою допомогою, а не своєю внутрішньою силою держаться сила Денікіна. Українська Народна Республіка держиться своїми власними силами і наперекір іншим лютим ворогам вона буде звільнена самостійно. Як раніше, так і тепер нашим кличем буде Самостійна Народна Республіка. Тільки в самостійній республіці трудовий народ України без різниці національностей здобуде собі землю, волю і громадянські та національні права.