Читать «Альтернативна Еволюція» онлайн - страница 147

Запитання:

Що ви можете сказати про планету Уран, яка, як відомо, орієнтована інакше, ніж інші планети?

О. Б.:

Уран — це наша надія. Ця планета вже давно змінила свою орієнтацію в часі і просторі, оволоділа вічністю і стала пуповиною, через яку Шамбала вливає в нас кров. Древні греки й індуси знали цю таємницю. Вони знали, що любов Урана-Неба і Геї-Землі породила всю багатобарвність життя. Саме Уран, маючи принципово інший вектор, аніж решта планет, приймає колосальну енергію зі Всесвіту, від самого Батька Небесного, і виливає її на нас. Тому, будьте певні, воля еволюції здійсниться, але треба відчути і прийняти цю блакитну енергію. Вона омиє Землю, і Земля розквітне як чарівний пуп'янок лілеї. Ми з вами будемо свідками цього Преображення.

Запитання:

Куди потрапляють ті, хто закінчив шлях земних перевтілень? Чи справді отримують вони небуття в Богові, як про це кажуть східні вчення?

О. Б.:

Вони отримують повноту буття. Не обмеженого, не смертного буття, а повноту Божого Буття, тобто вічного. Про це ми не зможемо говорити в категоріях слів…

Запитання:

Олесю Павловичу, що ви можете сказати про земні багатства? Як багатому стати людяним та добрим?

О. Б.:

Я можу тільки згадати слова Будди, який казав, що можна жити в палаці і не бути його полоненим, а можна сидіти жебраком на базарі — і бути рабом багатства, якщо про нього весь час думати. Звісно, серед багатих людей мало синів Божих, але ж були такі, як купець Трет'яков або промисловець Ханенко, які подарували людям чудо. Тобто, навіть найбільший грошовий магнат може діяти Божу справу, якщо захоче. Все-таки гроші на Землі зараз — колосальна енергія, і якщо ЇЇ задіяти не заради накопичення, а як вклад у Нове Творення, тоді такий багач справді назветься сином Божим…

Спасибі вам за зустріч. І останнє слово — кобзареві.

Співає Василь Литвин:

Ген, у горі, десь поміж хмар, там, поміж туч, Чути жалі, чути плачі, чути кличі… Зоряний дзвін, зоряний спів, зоряний ключ, Лине удаль, лине у світ, лине вночі… Дзвонять церкви, дзвонять серпи, дзвонять мечі В темряві літ, в темряві снів, в темряві — путь. Мудрі ключі, вічні ключі, щастя ключі В небі кують, в сонці кують, в серці кують! Ніжне дитя, тихе дитя, дивне дитя Йде до води, йде до струмка, йде до ключа… Миле дитя, рідне дитя, вічне дитя Мати стріча, ранок стріча, Сонце стріча!

Зустріч одинадцята

Співає Василь Литвин:

Чи у тиші, чи під ураганом, Під дощами, під промінням зір В серці радість з'явиться неждано, То мій добрий вісник — ти йому повір! У пустелі чи під громи бою Я нечутно поруч тебе йду… Щит блакитний вічно над тобою, Будь спокійний, брате, я не підведу. А захочеш глянути у очі Побратиму з Краю Таїни — Подивись на зорі опівночі, І послухай тихий голос далини…

Олесь Бердник:

Добрий вечір!