Читать «Альтернативна Еволюція» онлайн - страница 149

Олесь Бердник

Багато людей у всі віки запитували: для чого Бог творить світи? Навіщо Йому це потрібно? А як Бог може не творити, якщо він — Дух Життя з безмірною потенцією творення? А коли з'являються маленькі деміурги — отут і починається великий конфлікт.

Людина, народжуючись, починає проростати й еманує із себе небесного двійника: виникає астральне, ментальне, буддхічне поле. Це поле й генерується як хвиля, яка по артеріях Всесвіту плине до Джерела Буття. Просто кажучи, ми повертаємо свою любов Батькові-Богу. Ми називаємо Його українським словом Вітець, тобто — Той, хто дарує Життя.

І ось первісна, титанічна Людина генерувала Батькові цю любов, цей потік огненної крові, а від Нього плинула ще більша любов. Цей грандіозний космічний резонанс бурхливо посилював нашу еволюцію. Це була уранічна еволюція!

Але так сталося, що цей двійник «упав», відірвався від свого першоджерела. І всі боги, які виникли в проекції людської ментальності, теж впали, стали жорстокими катами своїх же творців — Людей. І по закону зворотного зв'язку почали прищеплювати нам думку, що нас породили саме вони. Так первісні Світлоносні, яким було доручено берегти й опікати ворота до Бога, узурпували цей прохід, засіли в ньому і зробили свою власну адміністрацію.

І ми тепер не можемо свою любов, хвилю свого серця передати Тому, хто нас породив. Вона перехоплюється цими узурпаторами, і вони роблять з нашою енергією все, що їм хочеться. Проаналізуйте теогонії і релігії — і ви побачите, що завжди творяться певні ритуали для того, щоб збирати велику кількість людей і спрямовувати психоенергію молитви до певного образу.

Ось чому Христос забороняв тривожити Бога. Він казав: «Знає Батько, перш ніж ви попросите, що вам потрібно». Люди не зрозуміли Його слів. А коли Він говорив, що бере на Себе гріхи всього світу, тим самим Він мав на увазі, що Він прийняв на Себе всю карму Людства, що Він намагається з нашою допомогою переплавити це страхіття. Але щоб це відбулося, треба, щоб ми зрозуміли Його Місію. Він не врятує нас, якщо ми Йому просто повіримо. Він врятує тільки тоді, коли ми станемо поряд з Ним і теж візьмемо на себе оцей страшний тягар, наскільки зможемо…

Щоб здійснити оцю Місію, що стоїть перед нами, ми маємо формувати себе як хвилю. Ми повинні розкрити в собі цю двоїстість — тіло і хвильовий пакет, і тоді ми зможемо прорвати заслон, поставлений узурпаторами на шляху до Батька. Людина знову стане безсмертною. Бо що таке старість, що таке смерть? Це виснаження, тому що наша вогненна кров не доходить до Батька, і кров від Нього не доходить до нас. І тому ми маємо тільки те, що в нас закладається отут, у земному котлі, і воно «самопоїдається». Чому і виник аспект реінкарнації. Дух не вмирає і змушений знов і знов одягати нові тіла, експлуатувати інформацію, музику, культуру тих чи інших народів. Ми не можемо самостійно розвиватися!

Грядуща вільна Людина майбутнього не буде потребувати ніякої експлуатації. Людина майбутнього потребуватиме тільки одного — любові Божої, яка пливе увесь час, яка затоплює світ. І тоді людина виростатиме безперервно, до безкінечності.