Читать «Альтернативна Еволюція» онлайн - страница 131

Реально ж це відбувається безперервно і непомітно, якщо ви йдете до Бога, тобто самореалізуєтесь і розвиваєте свій внутрішній геном. От я спостерігаю за своїми знайомими і порівнюю: яким людина була кілька років тому — і тепер. Сам чоловік може навіть печалитися: мабуть, я нічого не досягнув. Просто, він не помічає, йому здається, що він стоїть на місці. Насправді ж він рухається… А може бути й так: людина кидається від Христа до Будди, від Будди до Магомета і закінчує тим, що або божеволіє, або стає абсолютним циніком.

Запитання:

«Важливо усвідомити небезпеку земного життя як сутність ядерного розпаду». Як це зрозуміти?

О. Б.:

О, це із «Пісні Надземної».

Але там говориться трохи інакше: «Збагніть небезпеку щільного тілесного буття як сутність ядерного розпаду».

Це древня історія нашого космічного падіння. Ми були в Цілості, ми були в Духовному світі. Коли з нього почали цідитися енергії для формування щільного світу, відбувся розпад Верховної Духовної Субстанції. Те, що відбулося з нами при створенні щільного світу, — для Бога це рана, це Його біль. Інакше Він не посилав би Свого Сина! Наші болі — це Його болі, бо ми — Його діти. Саме тому й говориться про щільний світ як про сутність ядерного розпаду — для порівняння. Божественний світ теж може розпастися. І ми повинні брати участь у тому, щоб зупинити цей розпад і вернутися назад. Це те, що в притчі про блудного Сина сказано Що значить закопати талант у землю? Талант — це наш Дух. А коли ми працюємо в ім'я земних благ, то закопуємо свої духовні цінності в землю.

Запитання:

Якщо уявити, що все має свої закономірності у Всесвіті, то чи не краще віддати все в руки еволюції? Кому призначено бути вічно живим, той буде жити, а кому ні — значить, так повинно бути. Боротьба без жертв не буває.

О. Б.:

Що означає «віддати все в руки еволюції»? А що таке «еволюція»? Хіба ми з вами не входимо в її потік? Як можна себе з неї виключити? Кожним подихом, кожним порухом, кожним поглядом ми включаємося в потік еволюції. Або інволюції, якщо ми діємо негативно.

Запитання:

Як ви ставитеся до РУНВіри?

О. Б.:

РУНВіра — це сучасне поняття: Рідна українська національна віра. Пан Лев Силенко і його однодумці сформували таку собі альтернативу християнству, буддизму, іншим вірам. Щоб була «наша» віра — і ніяка інша.

Віра ж не може бути «українська» чи «угорська», чи «грецька». Віра, а ще точніше Знання, Гнозис, — це характеристика духовного статусу народу, це його світовідчуття, його космогонія, його пісні… Тому нема смислу щось штучно створювати.

Тим більше, що хрещення існувало ще задовго до введення християнства на Русі. Називався цей обряд «ярдан» — «сонячна вода». В льоду вирізувався хрест, символ Сонця, і в тій ополонці люди купалися — у той час, коли змінюється стан води, відбувається її фазова поляризація.

Сам Христос своїм життям підкріпив древні містерії. Давно вже був відомий образ Бога, який занурюється в щільне тіло, віддає себе в жертву, а потім воскресає і повертається до Батька. Задовго до Христа були відомі, скажімо мітраїстські культи, були й інші. Але в чому подвиг Христа? Він своє життя зробив такою Містерією. Якщо до цього були символічні культи, то Він як Людина Землі, Син Людський, а разом з тим Син Божий, сплавив через Голгофу ці поняття і зробив їх життєвими.