Читать «Альтернативна Еволюція» онлайн - страница 126

Олесь Бердник

Отже, на запитання, що може стати основою Нового Світу, я кажу: все! Від отаких об'єднань, як наше — до мудрих, сильних, духовних державних структур…

Запитання:

Розкажіть, будь ласка, про еволюційну роль планети Прозерпіни, відкритої нещодавно.

О. Б.:

У нас тут присутній астролог, тож я прошу коротко розповісти про астрологічні аспекти цієї планети.

Астролог Галина Підберезна:

Орбіта Прозерпіни знаходиться за Плутоном, і дослідження останніх років дозволили визначити її орбіту і цикл обертання. Хоча Прозерпіна як астрологічний символ не раз згадується в древніх трактатах індійських астрологів. Що можна сказати про цю планету? В астрології Прозерпіна є космічним екзаменатором. Вона рідко включається в індивідуальному гороскопі, і може бути, що включення Прозерпіни і визначає ту мить, коли Людина мусить зробити вибір життєвого шляху. І якщо Людина зробить правильний вибір, далі їй Прозерпіна буде допомагати в тому ж ключі.

Запитання:

Повернення до чудесної миті, щоб почати заново свідоме духовне зростання, є досить сумнівним, оскільки саме повернення назад ототожнюється зі спуском по спіралі, що для світлого духа є падінням. Згадайте «Агні-Йогу» — про шкідливість старих накопичень. Життя іде, дух розвивається.

О. Б.:

Так, у «Агні-Йозі» Учитель Махатма Морія говорить: «З мотлохом нема будівництва». Але ми говоримо не про те. Ми говоримо про упущену мить, яка все-таки вас супроводжує. Якщо ви її засвоїли як радісну мить, творчу мить, але не реалізували — уже у вашому єстві це зернятко залишилося, можливо, для наступного втілення. Воно нікуди не дівається. І якщо ви його знову проростите, то це вже не буде історичний мотлох.

Далі ви говорите: «життя іде, дух розвивається». Дух не обов'язково розвивається. Протягом історії ми бачимо протилежне — деградацію духу. І життя не обов'язково рухається вперед, але й розпадається. Дехто вважає, що основне завдання — це «вдосконалення». Але ж це не означає якісь ефемерні речі; це означає — здійснити плід свого життя, стати собою, те, що Леся Українка називала «дорівнятись до себе». Йдеться не про те, щоб у білому вбранні прийти до Бога і з арфами в руках співати йому хвалу. Та Йому це й не потрібно! Він хоче одного: щоб ми стали собою.

Він навіть так говорить, тривожно і химерно: «О! Якби ти був холодний або гарячий!» Тобто, можеш ставати у воїнство суперників Бога, якщо «не слабо» тобі битися з Богом. Він буде тільки радий, що з'явився достойний супротивник. Як біблійний Іаков, який цілу ніч змагався з Богом, і Бог не зміг подолати його, і назвав Він Іакова «Ізраіль», що означає «Богоборець». Так єврейський народ і взяв собі це ім'я, і до сих пір несе його.

Наприклад, така мить була навіть для Іуди. Учитель сказав йому: «Що вирішив робити — роби швидше». І він міг би задуматися і тут же при всіх признатися в задуманому злочині. І одна мить могла б змінити історію Землі…

Зустріч сьома

Співає Василь Литвин:

Забудь ту мить, що ми — брати — Могли навік спалить мости, І розійтись на рубежі, В думках і помислах чужі. Забудь нашіптування злі, Що дух людський здрібнів, змалів, Що суєта, облуда слів Згасила полум'я чуттів. Забудь умовних вчинків гру, Забудь діянь буденний круг, Бо світ пала, Земля в огні, Пітьма готує шлях війни! Та з наших з'єднаних долонь Зійде пробуджений вогонь, Освітиться до Сонця путь, — Про це ніколи не забудь!