Читать «Зворотня сторона Демонології» онлайн - страница 71

МІФ працював уже з кількома сусідніми країнами, і наче ж всі задоволені… Однак… Тут у мене спрацювала складна асоціація, пригадався один з найромантичніших романтичних вечорів моєї безумної юності, підтоптана пісенька про підтоптане кохання, і демон з каблучкою, на якій було написано “Університет Герарта”. Он воно!

- Люди! - прошепотіла я, щоби не відлякати геніальну здогадку.

- Що, нелюдь? - миттєво зреагував неодноразово дістатий мною Бішоп.

- Теодоре, не смійте мене ображати, а то я просто визнаю вас недієздатним через дзеркальну хворобу, - я звернулася до генерала, який виглядав найбільш розважливим з усієї, загрузлої в демонічних кознях, компанії, - Згадайте, минулого року… Економічна криза в Кінг-Конгу, тоді впало виробництво, споживання і перерозподіл, сталася девульвація (так, здається), деградація і дефенетрація (тоді, contra spem, бракери пострибали з вікон) і, хоча через це звільнилося багато робочих місць, безробіття сягнуло небосхилу. Тоді, ходили чутки, що винен МІФ, який висунув і оприлюднив такі умови, що в усіх складалося враження, що економіка країни здохла і засмерділася, піднялася паніка, всі можливі курси впали, і країна розвалилася просто на очах. Але приїхали професори з Університету Герарта, всім пояснили за допомогою різних кривих, прямих і ламаних, що в усьому винне таке абстрактне поняття, як ананке, і таке конкретне, як вкрай дебільне керівництво. Олігофренів, що, виявляється, вміло приховували дефекти інтелекту, було усунено, а МІФ все таки всунув свою позику, на умовах, які повністю підпорядкували Кінг-Конг Амайрані.

Впала тиша, генерал дивився на мене, як на якогось юродивого, що розпочав практику з черевопровісництва. Бішоп і Ап-Перкот споглядали замислені обличчя один одного, а Медді - власні нігті.

- Треба поспілкуватися з Міністром, - вирішив генерал.

- Васька, припини мучити Скіннера! - закликав молодика у халаті гуманний Теодор, - а йди зараз до Міністрества і передай, що Зозуля хоче поспілкуватися.

Хлопець піднявся і вийшов. Я провела його очима. Керубіно. Бішоп ненавмисне наступив мені на ногу.

- Яка недоречна мстивість, - зауважила я.

- Чого б це ще? Я про молоді кадри піклуюсь.

Молоді кадри повернулися за кілька хвилин з пікантною новиною. У приймальній Міністра повідомили, що він поїхав на зустріч з керівником ЗБОНЧу. Генерал показав всім присутнім, як робити великі очі.

- Якісь зміни у штатному розкладі?

Ап-Перкот:

- Боже збав. А куди поїхав?

Хлопець:

- До абатсвтва.

- Куди? Чого він туди поїхав?

- Ви його запросили.

- А я що - ідіот його туди запрошувати?

Юнак красномовно стенув плечима.

- Нес-сумісно з посадою, - з почуттям сказав полковник і сполохано оглянув присутніх, - гррм, що це значить?