Читать «Зворотня сторона Демонології» онлайн - страница 43

- Ти ч-чого робиш?

- У мене вранішня гімнастика. Треную концентрацію. Не заважай.

- Е, зачекай.! Я так скоро зовсім без посуду лишуся і буду жерти руками, як дикий звір.

- Чи й не велике цабе.

- Ну, змилуйся, кидай хоча б картоплю!

- Ага, і тухлі яйця, і гнилі помідори. Давай! У мене було тяжке дитинство. І пригнися.

- Ну що таке за таке?

Він підійшов ближче і подарував дорогоцінний ранковий поцілунок. Я миттєво змінила гнів на милість, припинила метати ножички і вирішила проявити материнську турботу.

- Хочеш чаю? Тут ще є, гаряченький.

Гаел був у захваті, а спробувавши мого фірмового напою, взагалі розвеселився так, що ледве не вдавився, бідолага.

- Подобається? - зраділа я, - тут іще цілий баняк.

Його вдячність не знала меж. Я ж зібрала манатки і, виконавши фінальний уклін зі збиванням на підлогу шафи з одягом, залишила сцену. На зойки “біс! біс!” не відгукувалася.

Дорогу додому я подолала з завзяттям призового скакуна - де тільки та сила взялася? Зустрічним я усміхалася щиро, як затятим ворогам; добре, що у цьому районі у мене була мала ймовірність зустріти кого знайомого. Мала, не мала, аж от іноді щастить! Пан Теодор, власною персоною, обличчя бліде, очі червоні. Немов вампіряка, якого голод підняв з могили холодної ночі при поривчастому північному вітрі. При вигляді моєї сонцесяйної особи, пан Бішоп різко припинив свій поступальний рух, та так, що невблаганна сила інерції жбурнула його в мої палкі обійми.

- Аделін! Оце так! Ти все-таки повернулася!

- А вам що до того? Руки геть від блудної вівці!

- Значить ти з ним не переспала, - зворушено заусміхався він, - а як тобі вдалося?

Тоді пан Бішоп був всього за один крок від страшної смерті через тяжкі тілесні пошкодження. Та, видно, у нього був щасливий день.

- Як? Звичайно, я навколішках благала його залишити мені мою цноту, пропонуючи задовільнити його будь-яким іншим чином, включаючи постійні знижки при відвіданні борделю Мадам Мадлен.

- Ого, та я розумію, що сталося. Він же просто не був достатньо настійливим, щоб позбавити тебе відповідальності. І це у тебе зараз - Дикий ГоН, тобто синдром Гормонального Невдоволення, суто жіночий розлад.

- Ага, жіночий. А як розуміти те, що ви регулярно усамітнюєтеся у ванній, чи то в клозеті? Це так, назло всьому жіночому населенню світу? Суто чоловіча помста.

Тут Бішопа шляк і трафив - його очі на видоху зробили спробу полізти на волю. Я непристойно зареготала. Однак це мені задарма не минулося. Сміх мій перейшов у хрипких кашель, в очах почалися сутінки. Зовсім стало кепсько, та ж не падати в пилюку на очах у опонента! На щастя, прибула допомога. Дві сильні руки притримали мене за плечі, і, піднявши голову, я зустріла поглядом блідо-блакитні з темним обідком, холодні очі. Медді, моя дбайлива бабуся.