Читать «Зворотня сторона Демонології» онлайн - страница 26

- Н-ну? - Бішоп блимнув на мене іронічним оком, - Зрозуміла?

- Так, от тепер нарешті мій куций інтелект зумів осягнути всю глибину змісту ваших пророчих слів. А ще я зрозуміла, що ви - мусор, та іще, на мою думку, екзорцист-аматор. Я відчуваю себе у дещо двозначному становищі.

- Неправда! - занервував мій демонолог, - підлий наклеп, жорстока невиправдана образа!

- А звідки ж ви Гронгада знаєте?

- Ну, ображаєш експерта. Хай вже що, а Люкових посіпак-шісток я знаю. От тільки третього чогось не було. Гронгад, Момусь і Махонін.

- Ха-ха. Отже, три символічні шістки - це Люкові посіпаки. Ви, насправді, розширюєте мої горизонти. А що то ви тут за шоу влаштували?

- Як, шоу? Класичне вигнання злих духів. Правда, не дали по-людськи справу завершити, я саме збирався прочитати найбільш ефектний старовинний псалом “Геть Аут Нафік, Смеллі Монстер”. Такий був шанс, та ж якісь демони пішли з тонкою кишкою. Такому пальця покажи, і він вже драпає, як чорт від ладану.

- Ви заговорюєтеся. І я взагалі вже серйозно роздумую над тим, чи не врізати вам по пиці. А може, ще краще… Ходи сюди, любчику, я тебе поцілую!

- … sed libera nos a malo, - простогнав насмерть заляканий Бішоп, піднявши погляд горм, яко Варвара-великомучениця.

- Так я й знала, що вам моя прихильність глибоко до фєні. Та ще не все втрачено. Ну що, вертаємось?

- Нічого не сталося, я правильно зрозумів?

- Абсолютно. А шпики?

- Шпик. Один. І це не ЗБОНЧ.

- Ну це ми і так, методом логічного виключення… А тоді, що? І чим це загрожує?

- Не знаю, хто б іще міг цікавитись… Хіба, ДУПІ…

- Де, перепрошую?

- Державне Управління Превентивної Інквізиції. Страшна організація, та це навряд. Хоча, якщо хтось доніс…

Ми перезирнулися і одночасно дійшли висновку. Бета?!

- Домовимось так: це - робоча гіпотеза, яка за умови своєї екстремальної правдоподібності вимагає превентивних заходів.

- Бішопе, а ви, часом, ніколи не працювали в цій… ДУПІ?

- Де? А-а, та ні, я просто звик чітко формулювати думки, потім ними зручніше користуватись.

- Багаторазового, значить, використання. Точно, в довгостроковому періоді це виправдовує затрати. Значить так, я сьогодні йду на розвідку.

- Це ще куди?

- По бабах, пане Бішоп.

- Назад, значить, на вихідні позиції?

- Ні, це ви туди йдете. Зорієнтуєтеся за світлом червоних ліхтарів. Бонавентура!

Бішоп розвернувся і, з болем ображеного авторитету в очах, поцікавився:

- Це ти до цього, недолугого представника місцевої влади? Як вони там, загнивають у болоті корумпованої бюрократії?

- Чого ж, процвітають. То їх рідна стихія.

Пан Теодор зробив останню спробу:

- А він і справді…того?

- Кого? Не цікавилася, як він проводить вільний час. Та правда, інкуб. Задоволені?

Він не відповів, та я бачила, навряд чи. На його милому обличчі проступили риси Азазелло, демона сумніву. Лише пізніше я зрозуміла, що він мав усі підстави як побажати мені щасливої дороги і успіхів у особистому житті, так і намагатись утримати мене від цього необачного кроку. Ну так я ж цього не знала! Порада всім чоловікам всього світу: не треба вважати жінок за телепаток тільки тому, що вони розуміють хто ви, з чим ви і чого вам треба. Просто, більшу частину часу ваші бажання доволі нехитрі і однозначні.