Читать «Кодло» онлайн - страница 56
Марина Соколян
***
Лише набагато пізніше я згадала, де вже бачила "вуздечку". Вперше вона зустрілася мені в тій церковній коморі, де я перебувала свою першу ніч в Сент-Ендрюзі. Я тоді ще звернула увагу на залізяччя, котре з вигляду нагадувало приладдя для тортур. "Вуздечка" лежала на полиці, частково загорнута в тонке полотно, поряд з якимись деталями старовинних обладунків та більш сучасними столярними інструментами. Схоже, в тій комірчині зберігалися експонати, що повинні були бути полагоджені чи відреставровані.
Цікаво, чи була це та сама gossip’s bridle? Дуже навіть ймовірно. Хоч би з огляду на те, що Сент-Ендрюз був найближчим музеєм, звідки можна було її дістати. А якщо так… То чи була тоді моя ночівля в церкві Святої Трійці випадковою?
***
З конспектів Ірми Коник, методи фальсифікації:
Тема: методи фальсифікації історії
– Фальсифікація документів (важливо подбати про знищення оригіналів), офіційної чи приватної кореспонденції, карт, звітів, статистики та ін.;
– Фальсифікація творів мистецтва та фольклору (особливо ж таких, що мають кореляцію з подіями, дійсними чи вигаданими - пісні, живопис, література);
– Фальсифікація артефактів - матеріальних свідчень подій; (знов таки, необхідно знищити дійсні свідчення та ліквідувати чи ізолювати очевидців);
– Семантична фальсифікація (підміна термінів).
– Формування громадської думки з приводу альтернативного минулого: навантаження уваги новою інформацією, бажана ідеологічна підтримка.
Поточна корекція історії:
– суб’єктивація методів збору інформації та аналітичних засобів (корегування статистичної картини);
– підробка свідчень очевидців (або використання попередньо підготованих свідків/ постраждалих/ учасників);
– використання заангажованих експертів;
– забезпечення необхідних матеріальних свідчень.
***
Десята чашка чаю була подібна до міцної настоянки нафти на дусті. Втім, я продовжувала сьорбати клятий чай у безперспективному намаганні зігрітись і заспокоїтись після бурхливого врятування Дафни з горища. Це була хибна ідея - не дарма ж в чаї у скількись там разів більше кофеїну ніж в каві, тож замість заспокоїтись, я поступово довела себе до стану істеричної ейфорії, і тепер, замість спати, мені хотілося з кимось полаятись. Гарно було би трохи порепетувати і позапускати посуд в стіну…
Була вже глибока ніч, але Тоні теж не спав. Загорнувшись у ковдру, він вдумливо гортав сторінки книжки про Пола Скофілда, знаменитого "актора без его". Я кілька секунд розглядала цю ідилію, за цей час моє бажання полаятись виросло і зміцніло. На язиці в мене вже вертілась якась ница ремарка, про яку я би потім довго шкодувала, але в цей момент до кімнати постукав Еван, чим і врятував мене від недостойного вчинку.
– Можна тебе на хвилинку? - нахабно підморгнувши, поцікавився він.
