Читать «Кодло» онлайн - страница 16

Марина Соколян

Пара доктора Мілтона була останньою того дня, тож по закінченні заняття ми рушили на вечерю. Подавали гуляш з оселедця, тож амбре у великій залі стояв відповідний. Очевидно, на кухні хазяйнували місцеві гурмани, які, як відомо, мають особливий смак до риби. Втім, наїдок виявився навдивовижу смачним. Коли ми розкошували за вечірнім чаєм з пісочним печивом, до нас приєдналися Боян і Еван.

– Ну що, lads and ladies, - мовив Боян, явно пародіюючи пана Арта, - Як вам сьогоднішній гуляш? А що пишуть про це древні? Чи вважав Аристотель поїдання оселедця за доброчесність?

– Не знаю, як Аристотель, - відповіла я, - а от Платон авторитетно не радив своїм учням запивати оселедець молоком. Це - не концептуально.

– А, дійсно, - Боян відсмикнув руку від горнятка з вершками, які він, очевидно, від жадібності планував вилити в чай.

– Так чи інак, панянки, - долучився Еван, - а в нас назріває криза.

– А? В тебе закінчилась слив’янка? - поцікавилась Дафна.

– Скажеш теж! Ще того тижня! - скорботно зітхнув Еван, - Але зараз мова не про це. Ви пам’ятаєте, що завтра ми повинні продемонструвати нашому монстру, тьху, холєра… Ну, ми повинні план на міф здати. Для авторитетного затвердження.

– От-от, - підтримав його Боян, - так би мовити, концепцію. І де вона, як ви думаєте?

– У мінус-просторі! - здогадалась я, пригадавши лекції з теорії світів, - тобто, у зародку…

– Тобто, нема у нас нічого, - похмуро підсумувала Дафна, - Ой, що він з нами зробить!

– І не мрій! - засміявся Еван, - Хоча, що тобі, знов на своєму психоаналізі виїдеш. Розкажеш йому, що тобі сьогодні наснилося і…

Дафна почервоніла і спробувала придушити Евана.

– Е, люди, не сваріться, - попросила я, - може складемо-таки якусь баєчку? Що, не вигадаємо якоїсь жидо-масонсько-інопланетної змови… з елементами фольклорного трилеру?

– Трилеру… А що? - зацікавився Боян, - Можна би.

– Давайте знаєте як, - Еван нахилився ближче до нас, - треба зібратись сьогодні вночі, щоб ніхто не здогадався і…

– Ти що, геть розумом зрушив? - здивувалася Дафна, - нащо така конспірація?

– Конспірація - основа основ, - суворо повідомив Еван, - не отримати тобі заліку з теорії змови!

– А ти… - розгубилася Дафна, - А ти… а тебе спалять. В Парижі, на Єврейському острові. За недоречну зарозумілість. От.

– Ну добре, - примирливо зітхнув Еван, - нехай палять. Все ж таки Париж, культурне місто. А от до Арта я з порожніми руками не піду. Так що о першій, у вітальні другого поверху гуртожитку.

– Еван, зачекай, - подала я голос, - а як же інші? Це ж повинен бути спільний проект усієї групи.