Читать «Кодло» онлайн - страница 14

– Я, - чесно сказала я.

– Що, ви?

– А ви, що?

Він злісно усміхнувся.

– А ім’я у вас є?

– Ірма.

– Ага, ну добре. Скажіть мені, як Шеллінг інтерпретував поняття міфу?

– Егм, символічно, - вичавила я.

– Ну не зовсім, - скривився він, - але нехай. Ви, - він повернувся до наступної жертви, - ви у нас будете…?

– Дафна, - гордовито мовила моя сусідка, спокусливо поводячи плечима.

– А скажіть-но, мені, люба Дафна, - мовив він солодким голосом, - а що з цього приводу кажуть психоаналітики?

Заприсягаюся, від цього невинного запитання Дафна таки справді почервоніла!

– Вони, ее-ем… альтернативні стани свідомості, сновидіння, безсвідоме…

– О! - життєрадісно мовив професор, - як так і думав. Дякую, Дафна. Наступний, хто тут у нас? Ви, юначе?

– Владислав.

Я з цікавістю обернулася аби подивитись, як буде викручуватись есбешник.

– Влад, ви мені скажіть, просто з допитливості запитую, чим у Касірера відрізняються міф і ритуал?

– Масштабом, - впевнено мовив той.

– Точно? - усміхнувся професор, - А як це ви будете міряти? З лінійкою? Он запитайте краще у Дафни, вона вам за Фрейдом розкаже про масштаби. Гаразд, ви в нас хто?

– Ханна, - відповіла опасиста брюнетка.

– Добре, Ханна, тепер запитуйте ви. Унікальний шанс!

– Я… не знаю, - розгубилася та, - Що запитувати?

– Ну що-небудь. Бажано, розумне.

– Ой, щось нічого не спадає на думку.

– А, буває й таке. Ну, хто хоче?

– Давайте я, - нахабно мовив молодик в спортивній куртці.

– Прошу. Назвіться лише.

– Едгар. Скажіть мені, навіщо він взагалі потрібен, цей міф?

– Формулюєте ви свої думки надто примітивно, - скривився пан Арт, - але сенс в цьому запитанні, як не дивно, є. Так що, на це питанні у нас відповість… Ви, як вас звати?

– Бажан, - відповів симпатичний молодик, русявий, з довгими пухнастими віями, - Я думаю, міф потрібен для… угм, для того, щоб його розповідати. Ну, нащадкам.

– Цікаво! - розсміявся Алан Арт, - Ні, справді. Ну, а ви що думаєте з цього приводу, молодий чоловік? І не забудьте назватися.

– Еван, - то був огрядний веселий парубок в синьому піджаку, - Я думаю, що за допомогою міфа можна дурити великі маси народу.

– Дурити, кажете? Так що, ви думаєте, міф можна вигадати?

– Ну, - розгубився Еван, - напевне…

– А ви, юначе, теж так думаєте?

– Я? Ні, що ви, в жодному разі! - відізвався худий і недоладний блондин.

– Вас звати, взагалі, як?

– Ганс.

– Значить, дурити не можна?

– Ні.

– А що можна?

– Вивчати можна.

– Ну раз можна, - гмукнув професор, - значить, будемо вивчати. Гаразд, от ми і познайомились. Чесно скажу, я не в захваті; сподіваюсь лише, що до практики у вас кращі здібності, ніж до теорії. На цьому курсі ми з вами спробуємо підлатати ваші теоретичні знання, але паралельно ви будете виконувати одне цікаве практичне завдання. Звичайно, створити міф власними силами в лабораторних умовах вам не вдасться. Тому будемо працювати над легендою. Ваше завдання буде полягати в тому, щоб створити правдоподібну історію походження цієї Школи і переконати ваших колег з інших груп в тому, що саме вона є правильною. Природно, вони теж отримають свої завдання. Переможе та група, чия версія виявиться найбільш незвичайною і переконливою водночас. І, можу вас запевнити, група-переможець матиме всі шанси отримати залік.