Читать «Чорні зорі» онлайн - страница 6

Газети друкували розклад руху супутників за два дні наперед, роблячи наприкінці повідомлень застереження: “…якщо вони за цей час не приземляться”. Десятки тисяч астрономів — фахівців і любителів — стежили за польотом таємничих тіл, готуючись першими сповістити про навмисне відхилення їх від балістичної траєкторії. Радіоаматори всього світу чергували біля своїх приймачів, намагаючись спіймати на будь-якій хвилі сигнали з супутників. Усі чекали, коли ці “вісники інших світів”, нехай навіть без живих істот, приземляться…

Однак третій день приніс повідомлення, яке відразу ж змінило в усьому світі напрям думок і настрій:

“Супутники-снаряди мають земне походження!”

“Англійські математики доктор Блеккет і доктор Рамсей із формулами в руках доводять, що супутники не прилетіли нізвідки”.

Газети вмістили портрети двох учених з Оксфорда та їх статтю, в якій писалося:

“Нас першого ж дня стурбувала невідповідність орбіти “супутників” плоскому еліпсу. Річ у тому, що, коли б ці тіла прийшли з космосу, обертання Землі не повинно було б позначитися на їхньому русі. Грубо кажучи, для них у цьому разі було б байдуже — обертається земна куля чи ні. Вони кружляли б навколо планети строго в одній площині щодо нерухомих зірок.

Для узагальнення нам бракувало даних про траєкторію “супутників” у приполярних областях Землі. Вчора ввечері, коли ці дані люб’язно передали нам російські спостерігачі, картина стала ясною: орбіта обертання супутників не плоска. Вона викривлена у просторі і проходить над різними точками земної поверхні. Коротше кажучи, траєкторія руху супутників має форму велосипедного колеса з великою “вісімкою”, — приблизно таку, яку мали супутники Міжнародного геофізичного року, запущені з Землі.

Якби можна було глянути на нашу планету збоку, ми побачили б ось що: у просторі обертається наша величезна земна куля, а навколо неї описують вигадливі петлі два маленькі чорні тіла. Ці петлі — траєкторії супутників, образно кажучи, намотуються на планету, неначе нитки на шпульку, не зачіпаючи земної осі. Неважко помітити, що зміщення цих петель пов’язане з обертанням Землі.

Що це означає? Нескладний аналіз показав нам, що причина тут тільки одна: на супутники діє коріолісова сила, та сама сила, яка у нас, у північній півкулі, змушує річки підмивати правий берег, поїзди — зношувати праву рейку. Це вона зсувала траєкторії супутників Міжнародного геофізичного року, запущених не по паралелі. Коріолісова сила діє на всі тіла, які зберегли інерцію земного обертання, тобто на тіла земного походження…

Отже, ми твердимо, — і кожний, хто хоч трохи обізнаний з механікою і математикою, може нас перевірити, — що ці так звані “космічні” супутники, перш ніж піднятися в стратосферу, перебували на Землі, що їх запущено з нашої планети в меридіональному напрямку, і найімовірніше — з приекваторіальних широт…”

Сталася виняткова в історії преси подія: всі газети опублікували креслення та викладки Блеккета і Рамсея. Викладки були обґрунтовані, логічні і недвозначні: вони доводили, що траєкторія супутників — не що інше, як балістична крива снарядів, пущених в атмосферу з швидкістю вісім кілометрів за секунду якимсь земним пристроєм.