Читать «Як течія річки (збірник)» онлайн - страница 78

І подав нам відкрутку для вигвинчування шурупів.

Дякуємо вам, президенте Буш

(Цей текст був опублікований однією англійською електронною газетою 8 березня 2003 року за два тижні до вторгнення в Ірак – і в тому ж таки місяці став найпоширенішою статтею про війну, накладом приблизно в п’ятсот мільйонів)

Дякуємо вам, великий лідере, Джордже Буш.

Дякуємо за те, що ви показали, яку загрозу становить Саддам Хусейн. Мабуть, багато з нас забули, що він застосував хімічну зброю проти свого народу, проти курдів, проти іранців. Хусейн є кривавим диктатором, одним із найяскравіших символів зла в сьогоднішній день.

Проте це не єдина послуга, за яку ми вам дякуємо. Протягом перших місяців 2003 року ви, пане, показали світові багато важливих речей, і за це заслуговуєте на нашу вдячність.

Тому, пригадавши вірш, який я вивчив у дитинстві, хочу сказати, що я вам вельми вдячний.

Дякую вам за те, що ви всім показали: турецький народ та його парламент не продаються навіть за двадцять шість мільярдів доларів.

Дякую, що ви показали світові, яка глибока прірва існує між рішенням правителів і бажанням народу. І ви ж таки зробили очевидним, що ані Хосе Марія Аснар, ані Тоні Блер не надають найменшої ваги й не мають найменшої пошани до людей, які віддали за них свої голоси. Аснар ігнорує той факт, що дев’яносто відсотків іспанців налаштовані проти війни, а Блер не надає найменшої ваги найбільш масовим за останні тридцять років маніфестаціям в Англії.

Дякую вам за те, що ваша наполегливість примусила Тоні Блера виступити в англійському парламенті з доповіддю, написаною одним студентом десять років тому, й подати це як «незаперечні докази, зібрані секретною англійською службою».

Дякую вам за те, що ви послали Коліна Пауела в Раду Безпеки ООН із доказами й фотографіями, дозволивши, щоб через тиждень усі вони були публічно спростовані Гансом Бліксом, інспектором ООН з роззброєння Іраку.

Дякую вам за те, що ваша позиція дозволила міністрові зарубіжних справ Франції, панові Домініку де Вільпену у своїй промові проти війни здобути аплодисменти на пленарному засіданні ООН: в історії ООН таке сталося лише один раз – після промови Нелсона Мандели.

Дякую вам і за те, що завдяки вашим зусиллям розв’язати війну арабські народи – як правило роз’єднані – одностайно осудили вторгнення на зустрічі в Каїрі, в останній тиждень лютого.

Дякую вам за те, що завдяки вашій риториці й заяві, що «ООН має останній шанс довести свою ефективність» навіть найупертіші країни зрештою виступили проти нападу на Ірак.

Дякую вам за вашу зовнішню політику, завдяки якій міністр зарубіжних справ Великобританії Джек Стро проголосив (у двадцять першому сторіччі!), що «війна може мати моральні виправдання» – і проголосивши це, утратив будь-яку довіру.

Дякую вам за спробу розділити Європу, яка воює за своє об’єднання. Це був знак тривоги, якого ніхто не знехтував.

Дякую за те, що ви досягли того, чого мало кому щастило досягти в цьому столітті: об’єднати мільйони людей на всіх континентах на боротьбу за спільну ідею – хоч ця ідея суперечить вашій.