Читать «Як течія річки (збірник)» онлайн - страница 76
Пауло Коэльо
Тому розслабтеся. Нехай Усесвіт обертається навколо вас, і ви здивуєте самі себе. «Бог обрав божевілля світу, щоб посоромити мудрих», – сказав святий Павло.
Воїн Світла помічає, що деякі хвилини повторюються; він часто бачить перед собою ті самі проблеми, й постає перед ситуаціями, перед якими вже поставав.
Тоді його опановує смуток. Він починає думати, що неспроможний домогтися успіху в житті, адже ті самі події, які він уже пережив у минулому, відбуваються знову.
«Я вже крізь це пройшов», – повторює він у своєму серці.
«Справді, ти крізь це пройшов, – відповідає йому серце. – Але ніколи не перейшов».
Тоді Воїн Світла усвідомлює, яку мету має повторюваний досвід: він навчає його того, чого він досі не навчився. Він завжди по-різному завершує кожну повторювану боротьбу – і вважає свої невдачі не помилками, а кроками в напрямку зустрічі із самим собою.
Пастки на дорозі пошуку
Люди приділяють більше уваги своїй духовності, тому ми маємо можливість спостерігати інший феномен: нетерпимість до духовного пошуку інших. Щодня я одержую журнали, електронні послання, листи, памфлети, які намагаються довести, що така-то дорога є кращою, ніж інші, і пропонують низку правил, потрібних для того, щоб досягти «осяяння». Листування складалося у дедалі товщий том, тож я вирішив трохи написати,
Міф перший: розум може вилікувати все. Це неправда, і я хочу ілюструвати цей міф однією історією. Кілька років тому одна з моїх подруг – глибоко затягнута в духовний пошук – захворіла на лихоманку, стала дуже погано себе почувати і протягом усієї ночі намагалася металізувати своє тіло, застосовуючи всі методи, які знала, щоб вилікувати себе лише силою думки. Наступного дня її діти, стривожені, стали просити, щоб вона показалася лікарю, але вона відмовилася, пославшись на те, що вона «очищає» свій дух. І лише, коли становище стало нестерпним, вона погодилася лягти до лікарні, і там її довелося негайно оперувати – діагнозували апендицит. Тому будьмо обережні: краще іноді попросити, щоб Бог передав нас у руки лікаря, аніж намагатися вилікуватися самотужки.
Міф другий: червоне м’ясо відводить божественне світло. Очевидно, коли ви належите до певної релігії, вам доводиться шанувати встановлені правила – юдеї та мусульмани, наприклад, не їдять свинину, й у такому випадку йдеться про практику, яка є частиною віри. Але разом із тим світ затоплений хвилею «очищення» через їжу: радикальні вегетаріанці дивляться на людей, що їдять м’ясо, як на відповідальних за вбивство тварин. Але хіба рослини не є живими істотами? Природа – це постійний цикл життя й смерті, настане день, коли ми самі станемо поживою для землі – проте, якщо ви не належите до релігії, яка забороняє їсти певну їжу, харчуйтеся тим, чого вимагає ваш організм.
Розповім історію про російського містика Гурджиєва: у молодості він прийшов до знаменитого вчителя й, щоб справити на нього враження, став їсти лише овочі. Одного вечора вчитель поцікавився, чому він дотримується такої суворої дієти, й Гурджиєв йому відповів: «Щоб тримати своє тіло в чистоті». Учитель засміявся й порадив йому покінчити з цією практикою; якщо він її дотримуватиметься, то його спіткає доля квітки, вирощеної в теплиці, – чистої, красивої, але неспроможної витримати ані подорожей, ані життя поза теплицею. Як сказав Ісус: «Зло не від того, що входить у рот людини, а від того, що з нього виходить».