Читать «Як ї чому» онлайн - страница 52
Автор неизвестен
— Справді, Тегумай, ти нічим не кращий за мою Теффі.
— Не сердься, мамуню, — відповіла їй Теффі.— У нас із татком чудовий секрет. Ми самі тобі все розкажемо, коли закінчимо. Тільки зараз, будь ласка, не розпитуй, а то я не витримаю і розкажу.
Мама не стала розпитувати.
Наступного дня Тегумай раненько пішов на річку придумувати нові звуки-картинки, а Теффі, коли прокинулась, ураз побачила слова
— Гм, — сказала Теффі.— Ці звуки-картинки бувають іноді зовсім недоречні! Виходить, ніби тато прийшов сюди і звелів мені наносити води, щоб мама могла зварити обід.
Теффі пішла до струмка за Печерою і, набираючи воду відерцем з березової кори, наносила повний казан, а потім побігла до річки і смикнула тата за ліве вухо, — це вухо належало їй, і вона могла його смикати, коли була розумницею.
— Тепер намалюймо решту звуків, — сказав тато.
Вони цілісінький день напружено працювали і відривались від роботи тільки для того, щоб смачно перекусити в обідній час та двічі трохи пововтузитись ради перепочинку. Коли вони дійшли до звука
Чимало й інших картинок спочатку виходило дуже гарно, особливо до підобідування. Але тато й доня видряпували їх знову та знову, і картинки ставали простіші й легші, і так тривало, аж поки Тегумай сказав, що тепер вони бездоганні.
Вони перевернули гадюку на інший бік, і вийшов звук
Дуже часто їм траплялося
Звук
просто бобер, а звір-бобер:
Негарний носовий звук
Паща довгозубої щуки дала твердий звук
Намалювавши, як щука своєю гострою пащею наштовхується на остень, вони зробили картинку для звука
ніби наштовхується на якусь перешкоду.
Отак вони малювали та перемальовували та підправляли свої звуки-картинки і зрештою склали абетку — геть усю, від початку до кінця.
Коли вони намалювали відрізок звивистої річки Вагай, то дістали картинку для звивистого-звивистого звука в.
Спливли століття, століття та століття, люди пробували вживати безліч знаків для письма, але все-таки вони повернулися до тієї гарної, прадавньої, легкої і зрозумілої абетки —