Читать «Червоний терор. Історія сталінізму» онлайн - страница 110

«Усе відбувалося дуже швидко, — згадував Шрейдер, — Каганович і Шкірятов називали низку імен провідних співробітників обласного комітету партії, звинувачували їх у троцкізмі та інших гріхах. На пленумі їх було гуртом вилучено з партії та заарештовано, перш ніж вони залишили залу. Саме для цього шеф НКВС Радзивіловський заздалегідь наказав прислати своїх людей до будинку обкому партії. Наступного дня Каганович знайомив членів обкому партії з показами заарештованих напередодні керівників обкому, щоб зробити висновки, які мали вплинути в майбутньому на усіх членів партії. «Візьмімо Єпанечнікова, його було заарештовано в день відкриття пленуму о третій годині. Коли його арештовували, він дивувався. Непорозуміння, непорозуміння. А тепер подивімося. О четвертій годині він зізнався… Ось і маєте ви Єпанечнікова! І хіба не ви до останнього моменту вірили йому на слово? Як це можливо? Навіть в день арешту ви вірили йому, і Носов вірив йому. Ось і маєте ви свого керівника, провідного терориста!»⁷⁰ Далі Каганович звелів обрати на посади місцевих керівників московських секретарів зі свого почту. Для знятого з посади партійного керівника Носова Сталін передбачив особливу процедуру. Його відвезли до Москви і там розстріляли. Сталін завжди наглядав за процесом, також і в Іванові Каганович виконував саме його накази. Шрейдер згадував, як Сталін говорив зі своїми поплічниками: «Каганович телефонував Сталінові з Іванова кілька разів на день і повідомляв йому про число заарештованих та перебіг слідства. Після кожної з цих розмов, він звертався до Радзивіловського і вимагав вжити заходів, щоб прискорити визнання вини тих чи інших заарештованих працівників. І попри те, що Радзивіловський та його підлеглі з надзвичайною швидкістю тортурами вибивали з ув’язнених необхідні покази, в яких головно вимагалося викрити та назвати ворогами народу якомога більше число колег, друзів та знайомих і, отже, отримати цим нові приводи для арештів, Каганович та Шкірятов були незадоволені досягнутими результатами. Вони продовжували наполягати на тому, щоб Радзивіловський збільшив число арештів. Тим часом Каганович зателефонував Сталіну і отримав нові інструкції. Сталін вочевидь був незадоволений. Шрейдер чув, як Каганович у телефоній розмові зі Сталіним говорив: «Я слухаю, товаришу Сталін. Я посилю тиск на працівників НКВС, щоб вони не ліберальничали і викривали максимальне число ворогів народу».