Читать «Червоний терор. Історія сталінізму» онлайн - страница 106

Саморуйнування армії не було самоціллю, воно було складовою частиною терору, за допомогою якого Сталін та його помічники зруйнували феодальну мережу, незалежність, що їх вони сприймали як загрозу. З огляду на напружене міжнародне становище, політичне керівництво не бачило іншої можливості як усунути політичних ворогів і за допомогою терору покарати непослух. Це малоймовірно, що Сталін вірив у свідчення та визнання, які чекісти вибивали з заарештованих офіцерів. Але він був переконаний, що його обманювали не лише партійні керівники з регіонів, але також і генерали. Щодо цього жодних сумнівів не залишив Молотов, коли через десятки років після цих подій давав інтерв’ю журналістові Феліксу Чуеву. Молотов припускав, що було вбито невинних. Але Сталін мусив це зробити, з огляду на ворогів, котрі загрожували радянському ладові. Після революції 1917 року партія «хиталася вліво і вправо», проте численні вороги з різних течій залишилися. «З огляду на грізну небезпеку фашистської агресії, вони могли об’єднатися». Тому завдяки 1937 року під час війни у нас не було п’ятої колони. Фактично, були і є більшовики, які є добрими і відданими, якщо все йде добре, але коли щось починається, вони стають м’якими та зрадливими… І це малоймовірно, що всі ці люди були шпигунами, але вони мали стосунки з таємними службами, тому у вирішальний момент на них не можна було покластися.»⁵⁷ Молотов не виправдовувався. Він лише передавав те, у що вірив він та його спільники.

Терор проти офіцерів Червоної армії перетворився на кривавий кошмар, який не знав меж. Червона армія знищувала сама себе. Провідні військові командири були по–звірячому катовані, перш ніж виказати імена своїх помічників та спільників. Чекісти кидали офіцерів у переповнені камери, в яких ув’язнені не мали змоги рухатися, де вони гинули від хвороб і знущань. З ними поводилися як з тваринами, відтак цинга швидко знищувала організм, випадали усі зуби, про це у березні 1939 року писав із в’язниці до Сталіна один із ув’язнених офіцерів. Фантазія катів з НКВС не знала меж. Жертвам ламали ребра і вибивали зуби, плювали в обличчя або справляли потребу прямо на ув’язнених.⁵⁸