Читать «Українська драматургія. Золота збірка» онлайн - страница 137
Іван Франко
Ява IX
() Старий!
м. Ой! ( .)Ти чого, навiжена, сновигаєш? Хiба не я тобi велiв, щоб тут i ляльки не було? Геть пiшла!
а. Та не гвалтуй, божевiльний! Я зараз пiду. Тут дiло дуже важне таке, що треба тобi зараз сказать, бо щоб пiсля гiрше не вийшло.
м. Яке там дiло?
а. Єврей прибiгав до тебе…
м. Який? Коли? Чи не скочив з поїзда?
а. Та з якого поїзда? Опам’ятайся, чого ти такий збентежений? Єврей Гершко, що за землю Смоквинова з тобою балакав.
м. Тьфу!! Ну?
а. Казав, щоб ти був в обiдню пору у Смоквинова з грiшми, бо Жолудь землю перекуповує.
()Ха-ха! Чорта лисого перекупе.
а. Що там ти привiз, чого ховаєшся вiд жiнки? Покажи!
() Я тебе попитаю! Я тобi покажу… я… я… тебе уб’ю… Я тебе задавлю, коли будеш лiзти у вiчi! Геть пiшла!
а. Тю, тю! Одсахнись… Єй-Богу, з ним якась причина, треба бути насторожi. (.)
Ява Х
м. От цiкаве бiсове насiння, так i загляда, а євреєм перелякала на смерть… Жолудь землю перекуповує!.. Ха-ха-ха! Завтра чуть свiт отнесу йому грошi, переплатю по десять рублiв на десятинi, а не попустю, щоб Жолудь купив.
а. Ну, куме, нiгде нiчичирк! Давайте менi моє, та, поки глуха пiвнiч, я собi пiду.
м. Куме, де ви дiнете таку силу грошей? Нехай у мене будуть на сховi.
а. Нi, так не буде. Я знайду, де своє сховать, а ви ховайте своє.
м. Вiзьмiть собi яку тисячу, бо зараз попадемось, а решту через год.
а. Куме!.. Давайте моє менi… З мене печiнка мало не витрусилась, поки це дiло скiнчилось, та щоб я не мав в руках свого заробiтку, а заглядав вам у вiчi, як цуцик? Вам цього хочеться, я знаю вас добре, бачу, куди ви гнете, але гляньте сюди.(-.)Бачите? Не розпалюйте ж мене, бо тут вам i амiнь, коли почнете крутить.
(-) А ви думаєте, що я без запасу? Ха-ха-ха! Тiлько знаєте, це все чортзна-що! (.)Це я для дороги мав… здiймайте лиш свиту, закривайте вiкно, та будемо дiлиться…
Я хотiв як краще, бо у вас нiколи грошей не було, то зараз що-небудь i виявиться…. а коли ви так боїтесь, то берiть собi, Бог з вами.
а. Не журiться, я зумiю заховать, аби було що. (.)
м. То вам п’ять тисяч?
а. Десять… десять… кажу вам, десять… не розпалюйте мене!
м. Та не кричiть-бо! Берiть, берiть десять…(.) Щоб тебе за печiнку взяло. ( .) Оце одна, а це друга, а це третя…
а. Стривайте… куме, гляньте…
м. А що?
а. Та це не грошi, це чистiсенька бумага!
м. Як?!
а. Чиста бумага! От так машину пiдвела єврейська голова, тiлько на трьох пачках спереду i ззаду наклеєнi грошi, а то все чиста бумага.
