Читать «Українська драматургія. Золота збірка» онлайн - страница 139
Іван Франко
() Старий, старий!
м. Де я? (.)
ч. Пийте воду. ()
Що з вами? Що це ви вигадали?
а. Та годi, куме! Буде здоров’я — будуть i грошi, а я навiки вiд них одрiкаюсь, нiколи в свiтi не буду хотiть бiльше, нiж Бог дає. Такої пригоди нiколи не ждав.
ч. Якi грошi?
а. Он гляньте, як нас обманили.
ч. А-а! Зразу догадався! Опит — велiкоє дiло! На тiм тижнi в городi була така сама оказiя! I багато видурили?
а. П’ять тисяч…
() Ой… Ой!..
ч. Бризкайте водою.
Та годi вам, Никодимович, убиваться. Заспокойтесь нащот грошей! От поїдемо на Боковеньку, там є грошi, там є сила грошей, вiрте, що достанем. Менi само провiдєнiє указує цей путь… Примєти якi: скала, копил так i копил так, а посерединi кам’яна фигура… не я буду…
м. Обiкрали… ограбили… Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вiрьовки? Краще смерть, нiж така потеря! ()
Іван Франко
На склоні віку
Нікнет трава жалощами, а древо з тугою к землі приклонилося
Розмова вночі перед Новим роком 1901
Дійові люди:
()Добрий вечір!
()А, добрий вечір! От гарно, що приходиш. Я якраз послав тобі писульочку пневматикою.
н. Щось спішного?
()Так. Просив тебе на вродини.
()Що? На… А я й не знав нічого… Ну, позволь погра…
()Але ж чекай! Ще нема чого гратулювати! Нічого ще не вродилося, а як уродиться, то однаково буде гратулювати — чи я тобі, чи ти мені.
н. Не розумію.
н. Але ж прошу тебе на вродини потвори, що має з’їсти мене й тебе.
н. А!.. Ну, то я, власне, з аналогічним інтересом прийшов до тебе: просити тебе на похорони.
н. Нашого спільного батька, XIX віку. От і гарно. За одним заходом обійдемо оба інтереси. За одним присідом вечеря з обідом.
н. Але, може би, де на нейтральнім ґрунті?
н. А хіба тобі у мене не досить нейтральний? Ми оба старі кавалери і моя сестра стара панна — чи, може, боїшся її?
н. Коли тілько вона не боїться мене, не цурається старого згіркнілого песиміста…
н. Ну, ну, якось то воно буде. Значить, так і бути! Лишаєшся сьогодні у нас, проводимо час до півночі на розмові, а опівночі, як довг велить, три чарки поважного токайського на вічну пам’ять усопшому — і всі три чарки об землю! А потім три чарки шампанського вгору — най жиє новий володар! Le roi est mort — vive le roi!
н. Або, щоб лишитись при тім крузі ідей, який ти потратив уперед —
Eiapopeia! Was raschelt im Stroh?
Schlafe, mein Henferchen, schlafe!
н. Цитат не дуже відповідний до веселого настрою, але має в собі дещо правди. Нема сумніву, що декому новий рік буде й катом, а декому — добрим царем. Як звичайно. Ну, та поки що прошу сідати.
н. Над чим працюєш?
н. Властиво, се не праця, а так собі… Сидів отеє перед картою білого паперу та й побіг ловити спомини. Почав пригадувати, що, властиво, дав нам, чим був XIX вік? Яким словом спімне його історія?
