Читать «Сестри-вампірки 3» онлайн - страница 9

– Що це з тобою? – здивовано запитала Дака.

Однокласники ошелешено спостерігали за Сільванією та Якобом. Почувши сварку, обернулася і фрау Беніш.

– Бадьоріше, бадьоріше! Не пасемо задніх! – скомандувала вона і дунула у свій свисток.

– Пробач, Якобе, я ж не навмисно. Не розумію, як так сталося. Мені страшенно шкода. Fumps… Дуже боляче? Покажи, – заметушилася Сільванія.

Їй дуже хотілося спокутувати свою провину. Вона простягла було руку, щоб погладити Якоба по щоці, але тут… Пш-ш-ш-ш-ш! З її очей знову вирвалося полум’я, і його язички взялися жадібно пожирати рукав спортивної куртки Якоба.

– А-а-а-ай, – з жахом вигукнув хлопець. – ВОГОНЬ!

Він похапцем зірвав з себе куртку і жбурнув її на землю.

– Чорт забирай! Куртка горить!

Навколо Якоба і Сільванії скупчились однокласники. Підбігли і Лудо з Геленою. Хлопці розгублено спостерігали, як Якоб стрибає по куртці, намагаючись загасити полум’я.

– Що тут відбувається? – сердито запитала фрау Беніш.

Сільванія безпорадно подивилася на сестру.

– Ой божечки… Що ж це… Я ж не хотіла… Це не я, – тихесенько пробелькотіла вона. В очах її кипіли сльози. Здавалося, Сільванія ось-ось розридається.

Дака посміхалася. Усе, що відбувалося, її неабияк тішило.

– Так це ж цілковитий boibine! – заявила вона.

Сільванія кинула на сестру суворий погляд.

– Ні, звісно, нічого доброго в тому, що ти мало не спалила Якоба, немає, – почала виправдовуватися Дака. – Але поглянь на це з іншого боку: ти нарешті стаєш вампіром. Скільки можна прикидатися і шифруватися? Якщо чесно, мені вже давно це набридло! – Вона схопила Сільванію за руку. – Ходімо покажемо всім, на що ти здатна!

Але не встигла Сільванія оговтатися від шоку (вже котрого за весь урок фізкультури: спочатку вогняні погляди, потім – нісенітниця, яку верзла Дака), як життя підкинуло їй нове випробування: просто перед сестрами виросла грізна фрау Беніш.

– Що тут коїться? Вам спало на думку влаштовувати феєрверки у мене на уроці? Ну ж бо, відповідайте!

Сільванія опустила очі.

– Розумієте, я… – почала було вона.

– Дивись на мене, коли відповідаєш, – відрубала фрау Беніш.

Сільванія підвела очі на вчительку, але тут їй на допомогу прийшла сестра.

– Бачите, фрау Беніш, Сільванія і я… Одне слово, ми – не такі, як усі діти.

Але тут Сільванія боляче наступила їй на ногу.

– Ти збожеволіла? – прошипіла вона.

– Досить! – гнівно вигукнула фрау Беніш. – Не треба заговорювати мені зуби! Я й сама краєм ока бачила, як ви метали вогонь у нещасного Якоба. Це ж треба – палити однокласників! Вам це так просто не минеться!

З цими словами вчителька повернулася і, похитуючи стегнами, рішуче попрямувала вперед, щоб знову очолити колону бігунів.

– Боягузка! – презирливо кинула сестрі Дака.

Для бідної Сільванії це стало останньою краплею.

Весь світ зараз був проти неї: Якоб, фрау Беніш і навіть Дака. Сільванія кинула вслід вчительці погляд, повний злості й образи. Всередині у неї все вирувало… Пш-ш-ш-ш-ш! Її очі знову вистрелили язичками полум’я і влучили просто в м’яке місце фрау Беніш. Ось це було видовище! Вчителька фізкультури качалася по землі, носилася стадіоном, знову качалася по землі. При цьому вона так несамовито верещала, ніби їй в шию вп’явся іклами вампір.