Читать «Сестри-вампірки 3» онлайн - страница 47

Ельвіра, весело пританцьовуючи, бігала слідом за Міхаєм і на все горло кричала:

– Дивіться всі: мій чоловік – вампір! Краще не ставайте у нього на шляху – а то я-а-ак укусить, я-а-ак вип’є всю вашу кров!

Міхай робив страшні гримаси, сопів, пихкав, плямкав, немов справжній вампір.

У цей час повз ринок проходив Алі бін Шик. У руках у нього була величезна сумка з речами. Алі бін Шик щойно приїхав з астрономічного конгресу і тепер ішов додому. Побачивши Цепешів, чарівник різко зупинився. Його вельми потішила веремія на ринковій площі.

Помітивши дідуся, Лудо зітхнув з полегшенням.

– Ну нарешті ти приїхав! Нам дуже потрібна твоя допомога! – вигукнув він, підбігши до Алі бін Шика. – Батьків Даки і Сільванії потрібно якось вивести з гіпнозу.

Але чарівник не чув його. Надто вже захопився веселим видовищем. Тим часом Міхай причепився до молодої мами з дитячим візочком, а Ельвіра бігла за ним і щебетала:

– Обережно, вампір! Обережно! Стережись! Не стій у нього на шляху!

Алі бін Шик розреготався.

Лудо вчепився в рукав його куртки.

– Ну зроби ж що-небудь!

– А навіщо? По-моєму, ці двоє чудово розважаються. Це так кумедно!

– Та не до жартів, дідусю! Якась вампірська королева викрала Франца і потягла його до себе в замок. Дака і Сільванія полетіли його звідти визволяти, а ми доглядаємо за їхніми батьками.

Лудо благально подивився на дідуся.

– Гаразд, якщо ти так просиш… – зітхнув Алі бін Шик. – Кручу-верчу, химороду зняти хочу! Лопавки-конфеті – химородо, йди! Абракадабра, мурло, нехай все буде, як було! – промовив він, дивлячись на Міхая і Ельвіру.

Гелена, Якоб і Лудо, затамувавши подих, спостерігали за Цепешами-старшими. Ті раптом замовкли і припинили казитися.

– Дякую тобі, дідусю! – радісно вигукнув Лудо.

Але довчасно. Отямившись, Ельвіра і Міхай продовжили страшну гучну сімейну сварку, яку зчинили нещодавно у підвалі.

– Ти егоїст! – шипіла Ельвіра. – Як ти взагалі можеш дивитися мені в очі після всього? Ти знав! Ти давно про все знав, але нічогісінько не сказав мені!

– Вгамуйся, Ельвіро! – захищався Міхай. – Я й гадки не мав, що у нас коли-небудь буде хлопчик. Я пив кров виключно другої групи. А вампір, який споживає другу групу крові, може зачати тільки дівчинку. Напевно, якийсь ідіот у нас в лабораторії переплутав пробірки з кров’ю…

– Ну авжеж! – чмихнула Ельвіра. – Виявляється, ти не винний, то все твої колеги з лабораторії. Тепер мені значно легше!

– Панове, заспокойтеся! – втрутився Алі бін Шик.

Очі у Міхая загорілися недобрим вогнем.

– А вас це обходить? – поцікавився він.

– Брехун – ось ти хто! – кричала Ельвіра.

– Я не брехав тобі! – відбивався Міхай.

Даремно чарівник намагався розняти їх. Суперечка розгорялася дедалі дужче.

– Замовчування нічим не краще від брехні. Досить з мене, чуєш, Міхаю! Більше ніколи – чуєш, ніколи! – не підходь до мене! – гарячкувала Ельвіра.

– Це з тебе досить? Так ти ж повсякчас трясешся, щоб раптом ніхто не дізнався, ХТО ми є насправді!