Читать «Прокрастинація» онлайн - страница 58

Час літньої людини

Ми стаємо старшими, і нам вже важче заперечити, що час підходить до кінця. У літньому віці й у старості ми дедалі частіше стикаємося із втратами та смертю: втрачаються фізичні сили; розвиваються хвороби; помирають ті, кого ми любимо; нам лишається жити менше і менше. Майбутнє вже не таке багатообіцяюче, яким було на попередніх життєвих етапах. Реальний час має менше значення, а суб’єктивний час важить набагато більше.

Для прокрастинаторів, які борються з обмеженнями, прийняття неминучого завершення життя може бути серйозним психологічним викликом. На цьому етапі наслідки прокрастинації тривалістю в життя заперечити вже неможливо. Грошей, які ви все не могли почати заощаджувати, так і немає. Будинок ви так і не перебудували. Магістратуру так і не закінчили. «Завтра» або «колись» у вас більше не буде. Та, може, вам вдасться прийняти те, що ви зробили, і те, чого вже ніколи не зробите. Якщо роздивитися минуле, у вас були власні проблеми і тривоги; обставини були такими, якими були; ви зробили те, що могли, і з тим, що мали. Прийняття минулого може принести умиротворення, замість розпачу чи самокритики. Ви можете навіть відчути свободу, звільнившись від потреби ганятися за тим, чого вже не досягти, — раз і назавжди. Нам хотілося б у це вірити.

В іншому часовому поясі

Прокрастинатори мають власні стосунки з часом і можуть сприймати час інакше, ніж того вимагає їхнє життя на поточному його етапі. Наприклад, чимало дорослих, що прокрастинують, досі ставляться до часу так, як робили це підлітками, — вони вважають себе невразливими та байдужими до минущості часу. Дорослішаючи, вони потрапляють у халепу, адже застрягають у своєму підлітковому баченні часу, що не вписується у дорослий світ: робота, сім’я, здоров’я та фінансові зобов’язання.

Деякі люди не дозволяють собі думати про майбутнє. Ви очікували дожити до свого сьогоднішнього віку? Якщо ви не думали, що виживете, або не думали, що вам доведеться старіти, тоді ви, мабуть, не будували планів на майбутнє і не приймали рішень задля нових можливостей і захисту власної безпеки. Багато прокрастинаторів ігнорує те, як їхнє сьогоднішнє зволікання вплине на ймовірне майбутнє, але в якийсь момент непродуктивне сьогодення стає минулим, а неочікуване майбутнє — теперішнім.

Майже завжди прокрастинація кінець кінцем створює нам проблеми. Одна річ — відкладати на потім рішення народити дітей, коли вам біля двадцяти, і зовсім інша — коли вам майже сорок. Не перейматися дослідженням різних варіантів медичного страхування чи пенсійного забезпечення у віці за тридцять можна без особливих наслідків, але коли вам за п’ятдесят — це вже матиме велике значення. Коли ваш часовий етап не відповідає життєвому, ви можете допрокрастинуватись до великих проблем.