Читать «Проблеми кримінальної відповідальності: навчальний посібник.» онлайн - страница 152

Слід зауважити, що єдиної підстави для всіх видів звільнення не існує. У кожного з них вона своя.

Умовами звільнення від покарання є обставини формального характеру, визначені у відповідних кримінально-правових нормах, без яких навіть за наявності передумови та підстави звільнення воно не може здійснитися.

Єдиних умов його здійснення, отже і єдиного юридичного складу звільнення від покарання, на думку фахівців, з якою варто погодитися, не існує. Кожен конкретний вид такого звільнення має свої підстави і свої умови, тобто свій склад його здійснення, який аналізується у процесі кримінально-правової характеристики цього виду звільнення.

Отже, звільнення від покарання за чинним кримінальним законодавством є самостійною формою кримінальної відповідальності, відмінною від покарання та звільнення від відбування призначеного покарання. В цьому проявляється кримінально-правова природа зазначеного феномену та його сутність. Зміст цієї форми кримінальної відповідальності складає засудження особи, яка вчинила злочин, обвинувальним вироком суду без визначення у вироку виду і розміру обмеження чи позбавлення певних прав. Іншими словами, звільнення від покарання – це винесення обвинувального вироку без визначення в ньому будь-якого покарання.

4.2. Характеристика окремих видів звільнення від покарання

4.2.1. Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74 КК України)

Відповідно до ч. 4 ст. 74 КК України особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вироком суду звільнена від покарання, якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною. Отже, звільнення від покарання у зв’язку з втратою суспільної небезпечності – це відмова суду від призначення покарання засудженій ним за вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості особі, яка з урахуванням її бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці на час розгляду справи в суді втратила свою суспільну небезпечність.

Передумовою такого звільнення від покарання є засудження особи обвинувальним вироком суду за вчинення злочину. При цьому такий злочин може бути як умисним, так і необережним, як закінченим, так і незакінченим, вчиненим як одноособово, так і у співучасті. Закон не пов’язує наявність передумови звільнення і з тим, чи цей злочин вчинено вперше або не вперше. Тому звільнення від покарання особи, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості не вперше, можливе. Проте варто пам’ятати, що неодноразове вчинення особою злочинів може свідчити про відсутність необхідної підстави для такого звільнення.