Читать «Правда про справу Гаррі Квеберта» онлайн - страница 95

— Ні.

— То з ким? Скажи, прошу тебе. Ви вже переспали? Ти взагалі спала з хлопцем?

— Ні! Ти з глузду з’їхала? Я бережу себе для коханого.

— А з ким ти була в суботу?

— З трохи старшим чоловіком. Та це несуттєво. Він усе одно ніколи не полюбить мене. Мене вже ніхто ніколи не покохає.

Вони прийшли на Ґранд-біч. Берег там був не дуже мальовничий, але завжди безлюдний. Та головне, після відпливу, коли океан відступав на три метри, поміж скелями залишалися природні басейни, нагріті сонцем. Вони полюбляли ніжитися в них; там вода набагато тепліша, ніж в океані. На березі нікого не було, тож вони не ховалися, надягаючи купальники, й Ненсі помітила в Ноли синці на грудях.

— Ноло, який жах! Що це таке?

Нола затулила долонями груди.

— Не дивися!

— Таж я бачила! В тебе рубці…

— Дрібниці.

— Ох, не дрібниці! Що це?

— Мене мама відлупцювала в суботу.

— Що? Не мели дурниць…

— Ні, правда! Це вона мені каже, що я бридке дівчисько.

— Та що ти оце кажеш!

— Це правда! Чому ніхто мені не вірить!

Ненсі не ризикнула більше допитуватися й змінила тему. Викупавшись, вони пішли до неї додому. Ненсі взяла у ванній материн цілющий бальзам і змастила понівечені груди подруги.

— Ноло, щодо твоєї матері… — сказала вона. — Здається, тобі треба з кимсь поговорити. У школі, наприклад, з пані Сендерс, медсестрою…

— Забудь про це, Ненсі, прошу тебе…

*

Згадуючи своє останнє літо з Нолою, Ненсі аж заплакала. — А що сталося в Алабамі? — запитав я.

— Хтозна. Я так ніколи й не довідалася про це. Нола не розповіла.

— Це якось пов’язано з їхнім від’їздом?

— Не знаю. Мені дуже хотілося б допомогти вам, але я й справді не знаю.

— А ці любовні проблеми… Ви знаєте, хто то був?

— Ні.

Я здогадувався, що це пов’язано з Гаррі, та мав упевнитися, що й вона це знає.

— Але ж ви знали, що в неї хтось є. Якщо не помиляюся, тоді ви забезпечували одна одній алібі, щоб зустрітися з хлопцями.

Вона всміхнулася.

— Бачу, ви добряче обізнаний… Спершу ми змовлялися, щоб гайнути на день до Конкорда. Поїздки до Конкорда були для нас цілою пригодою, ми завжди знаходили, як там розважитися. Почувалися дорослими жінками. А потім мені закортіло покататися у човні зі своїм хлопцем, а їй… Знаєте, я вже тоді здогадувалася, що вона зустрічається зі старшим чоловіком. Кілька разів Нола про це обмовилася.

— Тобто ви знали про неї й Гаррі Квеберта…

У неї вирвалося:

— О боже, та де там!

— Де там? Ви ж допіру сказали, що Нола зустрічалася зі старшим од неї чоловіком.

Зависло гнітюче мовчання. Я зрозумів, що Ненсі щось знає, та не хоче казати.

— Хто був той чоловік? — запитав я. — Це не Гаррі Квеберт? Пані Геттевей, я розумію, ви мене не знаєте, а я вдерся і змушую вас порпатися в спогадах. Якби мав більше часу, то поводився б інакше. Та часу геть нема: Гаррі Квеберт пропадає у в’язниці, а я певен, що він не вбивав Ноли. Тож якщо ви знаєте хоч щось, що може мені допомогти, ви повинні це сказати.