Читать «Помста Перса Дарія, або Скіфо-перська війна» онлайн - страница 54

Малим паничам, що вешталися без діла, нещасні слали похмурі погляди. Хлоп’ят охопив страх. Вони хутко накивали п’ятами з табору безкінної голоти.

Одного разу нерозлучна трійця надибали табір ремісників, де трудилися ковалі, зброярі, мідники, кравці тощо. Ксеркса зацікавив процес виготовлення луків. Він зупинився біля воза патлатого мідійця, що шарудів соломою. Доставав, прикриті нею, луки. Переглядав їх і передавав воякам. Вояки дуже прискіпливіше оглядали зброю, обмацували її. Вибраний лук перевіряли на ділі: клали стрілу на тятиву. Слухали, як дзвенить струна, цокали язиком.

Затим починалася торгівля. Задоволені покупці відходили, а мідієць перераховував дарики. На золотих монетах Дарій виглядав вродливим — із короною та кучерявою бородою. Ось мідієць загорнув монети в ганчірку, яку зв’язав вузликом. Вузлик сховав на грудях під сорочкою. Підійшов до наступного покупця…

Хлоп’ята підійшли до тих, що безпосередньо виготовляли луки.

Лучники-майстри працювали під полотняним навісом. Літній робітник розчіплював стовбурці дерева до потрібної товщини. Двоє юнаків перевіряли їх на міць — згинали і розгинали. Обмацували дерево, розглядали його. Якщо виявляли гандж, то відкидали.

Окремо сидів сумний єгиптянин, стан якого огортала смугаста тканина. Обіч нього оберемок древків, купа рогових пластинок, жмут білястих ниток і посудина з клеєм. Ксеркс із Мишком уважно спостерігали за його діями. Спочатку єгиптянин наносив на древко клей, потім ліпив до нього з одного боку нитки, а з другого — пластини.

— З якого дерева лук? — запитав Ксеркс (він крутив у руках червону палицю).

— Пане, у твоїх руках древко тиса. Робимо луки також із акації та ріжкового дерева, — трохи повеселішав майстер.

— Для чого нитки ліпиш? — поцікавився Мишко.

— Нитки… — хмикнув єгиптянин. — Не нитки, а сухожилля тварин.

— Сухожилля? — запитально докинув Аман і позіхнув.

— Так. Сухожилля тварин міцні, до того ж мають здатність розтягуватися. Приклеюю жили на спинку лука. Внутрішню частину лука скріпляю пластинками, що зняті з рога буйвола.

Майстер пояснював і не переставав працювати. Його рухи були точними і ловкими.

Мишко розколотив паличкою в’язку масу в горняті. Зморщив носа:

— Смердить.

— Я вже очамрів, — стиха жалівся робітник. — Клей варять зі шкур звірів та міхурів риб. Смердить нестерпно.