Читать «Пастка-22» онлайн - страница 225

— Так, сер! — промимрив Шайскопф.

Полковник Шайскопф жалюгідно схилив голову, а генерал Пекем подякував долі за те, що надіслала йому в підлеглі такого слабака. Чоловік з характером біля нього був би немислимий. Перемігши, генерал Пекем злагіднів. Йому не подобалося принижувати своїх підлеглих.

— Якби ваша дружина служила в Жіночому допоміжному корпусі, тоді я, можливо, перевів би її до нас. Але це — максимум, що я можу зробити.

— У неї є подруга, яка там служить, — повідомив полковник Шайскопф з надією в голосі.

— Боюся, цього замало. Нехай місіс Шайскопф, якщо бажає, вступить до Жіночого допоміжного корпусу, тоді я переведу її сюди. А наразі, любий полковнику, займімось, якщо можна, нашою маленькою війною. Ось, коротко, бойова обстановка на нашому театрі дій.

Генерал Пекем підвівся й підійшов до обертового стенду з величезними кольоровими картами.

Полковник Шайскопф пополотнів.

— Але ж ми не збираємося тут воювати? — нажахано випалив він.

— Ні, ні, звичайно ж, ні, — поблажливо запевнив його генерал Пекем і по-товариськи всміхнувся. — Можете мені повірити. Саме тому ми досі в Римі. Звичайно, мені б хотілося перебратись до Флоренції, де я був би ближче до колишнього РПК Вінтерґріна. Але, на жаль, Флоренція ще надто близько до лінії фронту. — Генерал Пекем підняв дерев’яну указку з гумовим наконечником і радісно змахнув нею через усю Італію від моря до моря: — Ось тут, Шайскопфе, — німці. Вони дуже міцно вкопалися в гори, створивши Ґотську лінію, звідки їх не витіснити до кінця наступної весни, хоч йолопи з нашого командування спробують зробити це раніше. Тож наша допоміжна служба має у своєму розпорядженні майже дев’ять місяців, щоб досягнути нашої мети. А наша мета — захопити всі бомбардувальні полки Повітряних сил США. Зрештою, — сказав генерал Пекем з низьким, добре відпрацьованим смішком, — якщо бомбардування ворога — це не допоміжна служба, тоді я не знаю, що це взагалі таке. Згодні зі мною? — Полковник Шайскопф ніяк не виявив своєї згоди, та генерал Пекем був надто захоплений своїм красномовством, щоб це помітити. — На сьогодні наше становище пречудове. Постійно надходить поповнення, як-от ви, наприклад, і ми маємо аж задосить часу, щоб ретельно спланувати всю нашу стратегію. Наша найперша ціль — ось тут.

І генерал Пекем змахнув указкою на південь, до острова Піаноза, і багатозначно постукав по великому слову, виведеному чорним жирним олівцем. Це було слово ДРІДЛ.

Полковник Шайскопф, примружившись, підійшов до самої карти, і вперше відтоді, як він увійшов у кабінет, промінчик розуміння тьмяно освітив його флегматичне обличчя.

— Здається, я зрозумів, — вигукнув він. — Так, я вас прекрасно зрозумів. Наше найперше завдання — це відбити генерала Дрідла у ворогів. Правильно?