Читать «П"ять життів доктора Гундлаха» онлайн - страница 43

За другим поворотом, знехтувавши осьову лінію, просто на них летів білий «сітроен». Гертель різко натиснув на гальма, з-під коліс бризнуло щебенем, і машина зупинилась біля самого кювета.

— На волосинку… — проказав Гертель. Пахло смаленою гумою. В дзеркалі заднього виду вони побачили хмару куряви. Звернули також увагу, що в них відчинився багажник. Гундлахові стало млосно: навіть від різкого гальмування багажник не повинен відчинятися! Він сам замкнув його біля інституту тропіків, після того як Гертель сховав туди пістолет.

Коли Гундлах виліз із кабіни, його ніби ножем різонуло. Багажник був порожній, якщо не брати до уваги запасного колеса, сумки з інструментами й пістолета.

11

Перше, що Гундлах почув, було жалібне схлипування. Біля нього стояв, зігнувшись і спершись на бампер, Гертель і гірко плакав; взяла гору схильність до сентиментів у його душі, і прорвавшись тепер, вибухнула істерикою.

— Немає, нічого немає! Тепер усе пропало, кінець…

О боже, чому кінець — адже все тільки-но почалося! Гундлахові ніби молотком гатило в скроні, здавалось, голова розколюється. Раптом він побачив на дні багажника дві завбільшки з кулак грудки коричневої тістоподібної маси. Очевидно, вони були приліплені до кришки відімкненого багажника й тримали її прочиненою, а від різкого гальмування відклеїлись і впали вниз… Під їх вагою кришка й трималась зачиненою після того, як у ній протягом якихось секунд був зламаний замок. То була пластикова вибухівка, на щастя, як показав детальніший огляд, без детонатора. Враз, мов блискавка, в Гундлаха промайнув здогад. Якась банда гангстерів була в курсі справи, очевидно, підключилась до готельного телефону й усе слухала. Вдало зроблений хід, добре обдуманий і вбивчий.

Вбивчий? Лише приголомшливий, але це проходить. Побачимо ще, хто тут виграв. Гундлах узяв у руки пістолет, просто інстинктивно, він не збирався стріляти — та й у кого ж, власне? Йому просто хотілось бути озброєним. Адже Гертель так перенервував, що йому й на думку не спало б у разі необхідності взятися до зброї.

Коли вони розверталися, здаючи назад, піднята кришка багажника закривала видимість. І ось вони вже знову на тому самому місці, з якого п'ять-шість хвилин тому рушили, не підозрюючи, що їх пограбовано.

Пост зник. Довкола не видно було жодного поліцейського. Контрольно-пропускного пункту також уже не було на місці. Очевидно, то був пересувний пункт контролю, до якого входило дві автомашини і кілька озброєних солдатів. Далеко та банда не могла втекти, але в якому напрямку вона майнула?

Обабіч крутої дороги розляглася долина без жодного путівця. На великій швидкості, різко гальмуючи на поворотах, Гертель об'їхав увесь парк Бальбоа — тільки гальма вищали на поворотах та підстукувала зіпсована кришка багажника. Ніде не було й сліду тих поліцейських машин, банда ніби в землю запала.