Читать «П"ять життів доктора Гундлаха» онлайн - страница 21
Вольфганг Шрайєр
— Фотографія вже в нас, містере Пінеро. — Зайтц затнувсь, ніби він не наважувався казати далі. – Але гангстери, здається, заперечують проти вашого посередництва.
— На якій же підставі, сер?
— Вони пояснили панові Гундлаху, що ваша фірма має зв'язки з американським посольством.
Пінеро лишався підкреслено люб'язним.
— Це що, націоналістична упередженість? — запитав він.
— Мабуть, не тільки, — мовив Гундлах. — Вони бояться пастки. Між іншим, чи зазнавали ви останнім часом якихось невдач, чи не пробували ви ошукати своїх партнерів?
— Навіщо? І як би ми могли це зробити?
— Як? Наприклад, з допомогою радіопередавача в автомашині, що перевозить гроші для викупу, або з допомогою мініпередавача в самому мішку з грошима. А навіщо — то ваша справа. Люди не хочуть ваших послуг — і цього досить.
— Це важке звинувачення, сер. Чи не змогли б ви пройтися зі мною до містера Хілларі, щоб він міг дати вам відповідь?
— Сходіть, Гундлах, — сказав Зайтц. — Ми просто зобов'язані це зробити. Пан Хілларі повинен сказати свою думку.
Гундлах знову сів до Гертеля в машину, й вони поїхали вслід за Пінеро в напрямку бульвару Рузвельта.
— Детектив як з Голлівуда, — мовив Гундлах.
— Ви недооцінюєте його, — відповів Гертель. — Пінеро — експерт. Раніше він працював на британську детективну фірму «Контрол ріскс лімітед», співробітничав із страховою компанією «Ллойд», захищав високопоставлених осіб від викрадання й шантажу. Тепер його завербувала фірма Ворда, Вебстера і Віллоубі. ВВВ, звичайно, знали, на що він здатний. Пінеро носить чорний пояс.
— Я й не звернув уваги.
— В нього п'ятий дан, це ступінь майстра з карате.
— Це він вам розповів? Надто пишна реклама? Видно, що він силач, навіщо ж йому ця писанина, звіти? Але тепер його вже звільнять від цієї роботи.
За броньованими дверима бюро стояли напоготові дві валізи з грішми.
— Звинувачення безпідставне, — мовив Хілларі. — Дехто з наших, можливо, й заходить до посольства; зрештою, ми американські громадяни й повинні залагоджувати свої особисті справи там. Але ми діємо тільки на благо наших клієнтів, у рамках закону.
— Тут уся сума?
— Хочете перерахувати?
— Звичайно. Ми з містером Гертелем упораємося до закриття бюро. А потім ми заберемо їх з собою. Приготуйте, будь ласка, розписку.
Кам'яне обличчя Хілларі ніби враз ожило.
— Це виключено, — рішуче сказав він. — Просто так ми не маємо права. Нам потрібне підтвердження керівництва вашої фірми, телеграфом, або…
– В Німеччині зараз ніч.
— Дуже шкодую.
— Ви ще більше пошкодуєте, якщо заважатимете мені. Доктор Зайтц може підтвердити, коли вам не досить підтвердження містера Пінеро. Ми із Зайтцом діємо за вказівкою нашої дирекції, як її повноважні представники в цій країні. Для вас досить нашого слова.
— Нам не досить вашого слова. Сума надійшла з Німеччини, й тільки звідти можуть ЇЇ переадресувати.
— Ні, сума знята з тутешнього рахунку нашого концерну, а ним розпоряджається Зайтц.