Читать «Острів Каміно» онлайн - страница 14

Для поганих новин застосовувалося коротке повідомлення «Червоний». Воно означало — без жодних питань і зволікань,— що 1) щось пішло не так; 2) якщо можливо, треба перевезти рукописи в третій притулок і з) слід якомога швидше будь-що виїхати з країни.

Якщо когось візьме поліція, він мусить мовчати. Кожен вивчив імена родичів своїх поплічників і їхні адреси, щоб усі члени команди в будь-якому разі були повністю віддані справі й один одному. Відплата була гарантована. Ніхто не міг розколотися. Ніколи.

Попри всю зловісність цих приготувань, настрій у них досі був веселий, навіть святковий. Вони втнули блискучу справу і якнайпрофесійнішим чином втекли з місця злочину.

Досвідчений утікач Трей залюбки ділився своїми історіями. Утікати йому вдавалося тому, що кожного разу він мав план, що робити після втечі, тоді як більшість в’язнів думає лише про те, як би їм вибратися. Те саме й зі злочинами. На планування йдуть дні, ба навіть тижні, та коли справу зроблено, ти починаєш сумніватися, що робити далі. А тут потрібен план.

Та їм ніяк не вдавалося узгодити свій план. Денні й Маркові кращим варіантом видавалася швидка гра: зв’язатися з Принстоном не пізніше, ніж за тиждень, і вимагати викупу. Так вони позбулися б рукописів, не мали б турбуватися про те, як їх захищати чи переміщувати, і добули б готівку.

Більш досвідчені Джеррі і Трей вважали, що слід почекати. Нехай осяде пил, новина пошириться на чорному ринку, а час дасть їм змогу переконатися, що ніхто їх не підозрює. Зовсім не обов’язково було продавати вкрадене саме Принстону: неодмінно з’являться й інші охочі.

Обговорення було довге й почасти напружене, проте супроводжувалося жартами, реготом і потоком пива. Нарешті зійшлися на тимчасовому плані. Джеррі й Марк мали наступного ранку вирушити додому: перший у Рочестер, а другий — у Балтимор через Рочестер. Вони мали, причаївшись, упродовж наступного тижня стежити за новинами і, звісно, двічі на день виходити на зв’язок. Денні і Трей мали берегти рукописи й перевезти їх десь через тиждень у другий притулок — дешеву квартирку в робітничих кварталах Аллентауна, штат Пенсильванія. Через десять днів до них мали там долучитися Джеррі й Марк, щоб разом розробити остаточний план. Тим часом Марк мав зв’язатися з потенційним посередником — своїм давнім знайомим, добре відомим у тьмяному світі збуту крадених творів мистецтва й артефактів. Удаючись до мови натяків, якою звикли спілкуватися гравці цього таємного ринку, Марк дасть зрозуміти, що йому щось відомо про рукописи Фіцджеральда. Але більше ніхто нічого не скаже, доки вони не зустрінуться знову.