Читать «Не повертайся спиною до звіра» онлайн - страница 93

Тетяна Ковтун

Жанна переживала період злету, тоді як хлопець потай сподівався, що після перших виступів у своєму гурті вона зійде з московської орбіти. Адже у «Віваті», як і в інших «жіночих» поп-групах, було встановлено досить жорсткі обмеження на особисте життя. Можна було кохатися лише зі «своїм», усередині колективу. Зраду помічали швидко і так само швидко карали, звільняючи з гурту. Тому Євген вважав, що дівчина з її волелюбною натурою радше піде звідти, аніж дозволить себе зламати. Її повернення до України було, на його думку, питанням часу. Врешті-решт, вона набула достатньо досвіду, щоб розпочати сольну кар’єру в Києві. Тим більше, що мала готові пісні для свого першого альбому з умовною назвою «Сніданок біля моря». А поки що Євгенові залишалося чекати, коли кохана дозріє до цього рішення. Він сподівався, що часу вистачить на погашення банківського кредиту за житло.

Якось після безсонної ночі, сповненої мрій про майбутнє з Жанною, Чубенко пішов до шефа. Замахнувся на аванс у три тисячі доларів. В редакції були випадки, коли декому надавалась така допомога. Але Євгенове прохання шеф відмів ще з порогу, давши зрозуміти, що часи вже інші або ж надто зміняться невдовзі, та й Євгенові заслуги перед редакцією незрівнянно менш значущі, ніж, скажімо, в того ж таки «Департаменту чесних послуг». Натомість редактор завантажив Чубенка новою справою:

— Добре, що ти зайшов. Треба під’їхати у банк «Рідний край». Там конфлікт з авіаційним виробничим об’єднанням. Закон на боці банку, але генеральний директор впирається.

Редактор переказав закручений сюжет. Спочатку виникла ідея створити міжнародний порт повітряного сполучення для вантажних перевезень. Місцем для нього обрали містечко поблизу Києва. Зрозуміло, йшлося про великі літаки, такі як, скажімо, «Руслан». Аеропорт був украй потрібним, але навіть держава як власник втратила контроль над діями виробничого об’єднання. Воно перетворилося на монополіста ринку й мало в цьому містечку власні інтереси. Як пояснив Чорнята, приводом для публікації мав стати запеклий конфлікт між підприємствами — малим і великим. Власне, спір виник навколо надсучасного складу паливно-мастильних матеріалів. Хоча цей об’єкт збудувало невеличке спільне українсько-російське підприємство, могутній сусід мав намір рано чи пізно підім’яти його під себе.

Власне, ця історія спливла тому, що банкіри зажадали повернення боргів. Але спільне підприємство коштів так і не повернуло, оскільки поки не почало працювати. Підступитися до свого майна працівники не могли. Після того, як будівельники здали об’єкт в експлуатацію, виробниче об’єднання розпочало судову тяганину проти його власників.

— Може вийти цікавий журналістський матеріал. Ось телефони, вирушай туди негайно. Там усе розкажуть докладніше.

У приймальні Євген зустрів похнюплену Христину, яка згрібала зі столу якісь документи.

— Звільняється, — пошепки пояснила йому гарненька секретарка, коли Човник зникла за дверима.