Читать «Не повертайся спиною до звіра» онлайн - страница 179

— Ти так говориш, ніби вже готується якийсь катастрофічний сценарій, — гмикнув Ростислав. — А втім, репетиція вже була в 2006-му…

Нарешті він наважився вмоститись поряд із жінкою.

— А як у тебе справи? — поцікавилася вона.

Кіт перебрався на коліна до господаря. Ростислав вловив тонкі парфуми, якими повіяло від Діни. Чига завжди йому трохи заважав.

– Є новина, — Завадський уперше за вечір широко посміхнувся. — До Верховної Ради надійшло два законопроекти. Один під назвою «Не вбий», другий — «Не укради». Депутати працюють над поправками.

Із сусідньої кімнати долинав тихий блюз. Пара плавно рухалася під музику, Євген цілував дівоче волосся. Коли дійшов до маленького вушка, в якому тремтіло золоте півколо, Настя його зупинила:

— Ти шаленієш.

— Мені давно час шаленіти. Я стільки втратив без тебе! Це були загублені роки.

Вони сіли до столу.

— Я пам’ятаю, як уперше прийшов до тебе додому. Мені здалося, що побачив розкішні апартаменти. А тепер розумію: все це можу мати і сам. Заробляю непогано. Придбав нову квартиру. Зробив ремонт. Тепер думаю взяти банківський кредит: куплю імпортну побутову техніку, а може, й машину.

Невінчана слухала з ледь помітною посмішкою. Якби почула ці слова років із п’ять тому! За цей час, здавалося, душа її всохла, не лишилося й краплі довіри до чоловіків. Скільки солодких слів розтанули легкими хмаринками в небі! Та, можливо, доля все-таки пропонує їм із Євгеном шанс?

— Не бери позику, це нині ризиковано, — зітхнула дівчина, поправляючи зачіску, й здаля глянула в дзеркало на стіні.

— Чого б то? — здивувався Чубенко. — Мені дзвонила знайома з банку, пропонувала: «Бери хоч сто тисяч доларів. Із документів потрібні тільки паспорт та ідентифікаційний код».

— Тим більше не варто брати цих грошей. Ти ж не перший рік займаєшся економікою. Тебе не насторожує те, як легко банк надає позику приватній особі? Це ризиковано, повір. Українські банки давно живуть із кредитів, взятих за кордоном, і на цьому жирують. Але все до часу…

І знову вони говорили про щось не те! Зовсім інше хотіли сказати одне одному після стількох років мовчання! Обоє це розуміли, а зупинитися чомусь не могли.

Ти, певно, знаєш, — Настя ковтнула шампанського, — що долар катастрофічно падає в ціні. Аби не друкувати нових грошових знаків, американська резервна система випустила силу-силенну цінних паперів і їх продають іноземним банкам як гарантовану заставу. У багатьох центробанках, і в нашому Національному, валютні резерви частково зберігаються в американських цінних паперах. Світ заполонили віртуальні сурогатні гроші.

— Тобто весь світ кредитує Сполучені Штати?! — посміхнувся Євген.

— А що, скажеш, ні? Тому-то закордонні банки, що в Європі, що в Азії, так трусяться над курсом долара: не дай Боже, знизиться! На токійській біржі першими зрозуміли, що цінні папери США нічим не підкріплені, повітрям надуті. Тож на азійських фондових ринках почали знижуватися індекси котирувань. Світова фінансова криза триває вже півроку, докочується і до американського континенту, а як тільки це станеться, слідом поваляться європейські ринки. Ефект доміно! Що вже казати про Україну! Ти не думай, що завдяки цьому «зелений» втратить ціну — банки всього світу його підтримуватимуть до останнього. За рахунок власної валюти, звичайно. Лише позичальникам доведеться розплачуватися за ризики чистою монетою. Долар підскочить — що ти робитимеш?