Читать «Народження країни. Від краюдо держави. Назва, символіка, територія і кордон України» онлайн - страница 33

Для європейських картографів Північна війна була одним із вдалих бізнес-проектів. Серйозний континентальний конфлікт, який тривав два десятиліття, за яким було зручно стежити, маючи перед очима театр воєнних дій. Невдовзі, 1730 р., слушно писав шведський географ Штраленберг, «хоча більшість мистецтв під час війни занепадає, географія розвивається і вдосконалюється». Не відомо, чи були схильні тодішні шанувальники політичних новин пересувати прапорці по мапі, позначаючи рухи «фронтів», але карти Прибалтики після 1700 р. почали мати значний попит.

1702 р. амстердамський гравер Даніель де ля Фей (1640— 1709) видав «Атлас кишеньковий театру війни в Європі», у якому щодо східного театру застосував варіант карти француза А. Феротея де ла Круа (1640—1715) «Польське королівство з його кордонами», створену до 1693 р. На ній зображено 12 щитів з гербами воєводств та територій, що входили до Речі Посполитої; є серед них (можливо, вперше на карті) і герб України (на щиті — Ukrine, на мапі — Ukraine) зі стоячим галицьким левом, а на самій карті зазначено «Україна або земля козаків». Сам напис проходить уздовж Волині, Київщини і Поділля. Галичина та Берестейщина окреслені як «Чорна Русь», окремо від «України», хоча остання, як ми могли помітити, має вочевидь галицьку символіку. Це поки єдиний відомий на карті геральдичний зв’язок між Наддніпрянщиною та Галичиною.

А після 1708 р., коли популярний у Європі Карл XII подався в екзотичні козацькі землі, довелося знову швиденько згадати творчість Г. де Боплана й показати зацікавленим політикам та громадянам, якими ж ресурсами володіє або на які претендує спільник Карла «князь Мазепа» (гетьман з 1707 р. мав титул князя Священної Римської імперії), а саме — що то за Україна (і нагадаємо — аж ніяк не Малоросія). А ситуація у тих краях була заплутаною: попри полтавську перемогу, Петро І зіткнувся зі вступом у конфлікт Османської імперії, відбув невдалий Прутський похід і втратив той самий Азов, що перебував на межі Європи та Азії.

Цілком «буденна» прибалтійська війна перетворилася на низку екзотичних експедицій по кордонах ісламського Сходу. Зацікавлена публіка потребувала карти театру воєнних дій, чим, власне, і стала «Україна або козацька земля з прилеглими провінціями Волощини, Молдавії і Малої Татарії» (1712) нюрнберзького картографа Йоганна Баптиста Гоманна (1664—1724). Гоманн, фундатор німецької школи видання атласів (ця карта була поміщеною саме в його атласі), намагався стежити за впровадженням на картах актуальних політичних та військових реалій, змін кордонів та міжнародної ситуації. Він був шанованою людиною, і 1715 р. його призначили географом імператора Священної Римської імперії.

Через це на взятій за основу карті Боплана (вона була першоджерелом більшості французьких та центральноєвропейських карт українських теренів того часу) винесені на картуш гетьман Мазепа та його прибічники, позначене місце Полтавської битви. Проте для нас, окрім цієї актуалізації для західних європейців подій боротьби за Україну, важлива ще констатація на картуші: «Україна — земля [країна] козаків», що знову піднімало цю назву з регіональної на рівень країни-держави. Згадаємо, що для Боплана «самодостатність» України як країни (попри наявність внутрішніх провінцій) була «неостаточною» з огляду на те, що вона як політичний новотвір відбувалася саме при ньому. Вона «виникає» і є лише Наддніпрянщиною, по суті без західної прикарпатської Русі; і те, що вона «країна», ще не робить її «державою», окремою від Польщі.